| Здається, я все-таки сплю
|
| Щось темне і щось прекрасне
|
| Але я хочу розповісти вам, як любити
|
| Ви лише ненавидите, ви не знаєте, коли кинути
|
| Гадаю, ми не такі вже й різні
|
| Ніколи не вистачає, знімаючи світ зі своїх плечей
|
| Цього ніколи не вистачає, коли беремо наших демонів спати
|
| Я не хочу розповідати вам, як жити
|
| Я не хочу розповідати вам, як прожити своє життя
|
| Але, можливо, ми просто не знаємо, коли кинути
|
| Можливо, ми просто не знаємо, коли кинути життя
|
| Я міг відчувати життя з любов’ю, яку я залишив
|
| Це важко розгадати, наші тіла настільки переплетені
|
| Але, можливо, нема чого сказати
|
| Ти просто трава на чужій могилі
|
| І мені досі соромно за уламки, які я залишив у твоєму житті
|
| Ніколи не вистачає, знімаючи світ зі своїх плечей
|
| Цього ніколи не вистачає, коли беремо наших демонів спати
|
| Я не хочу розповідати вам, як жити
|
| Я не хочу розповідати вам, як прожити своє життя
|
| Але, можливо, ми просто не знаємо, коли кинути
|
| Можливо, ми просто не знаємо, коли кинути життя
|
| Ніколи не вистачає, знімаючи світ зі своїх плечей
|
| Цього ніколи не вистачає, коли беремо наших демонів спати
|
| (О-о-о
|
| Деколи ти розбиваєшся, мов хвиля, навколо мене
|
| О-о-о
|
| Кілька днів ти тягнеш мене під себе й топиш)
|
| Здається, ми все-таки не настільки ідеальні
|
| Щось темне і щось прекрасне
|
| Ніколи не вистачає, знімаючи світ зі своїх плечей
|
| Цього ніколи не вистачає, коли беремо наших демонів спати
|
| Я не хочу розповідати вам, як жити
|
| Я не хочу розповідати вам, як прожити своє життя
|
| Але, можливо, ми просто не знаємо, коли кинути
|
| Можливо, ми просто не знаємо, коли кинути, так
|
| Ніколи не вистачає, знімаючи світ зі своїх плечей
|
| Цього ніколи не вистачає, коли беремо наших демонів спати
|
| (О-о-о
|
| Деколи ти розбиваєшся, мов хвиля, навколо мене
|
| О-о-о
|
| Кілька днів ти тягнеш мене під себе й топиш) |