Інформація про пісню На цій сторінці ви можете ознайомитися з текстом пісні My Mind Is My Room, виконавця - saypink!. Пісня з альбому Allie, у жанрі Рэп и хип-хоп
Дата випуску: 13.12.2017
Лейбл звукозапису: saypink!
Мова пісні: Російська мова
My Mind Is My Room(оригінал) |
Мое сознание — моя комната |
В ней черные стены и белый потолок |
Я дам всем посмотреть через окно, двери на замок |
Двери на замок |
Засыпаю на полу, тут света нет и не было, |
Но я свободен только тут, и ни людей, ни мебели |
И замер циферблат: я на балконе, тут снегопад эмоций |
Зачем я лез в карманы за воспоминаниями? |
Зачем достал то самое |
Где я руками через пряди очередной бляди все еще ищу цветок? |
Я так наивен, глупость в моей конуре — любимый уголок |
Истрачу себя донельзя, уже истратил |
Я захожу назад и вижу надпись на стене |
Что все не исчезает |
Прости, я потерял ключи |
Прости, я в своей комнате теперь один |
И «ни любви, ни тоски, ни жалости» |
И тряпкой не сотрешь, нет |
И краска не возьмет — оно проявится |
И будет снова грызть изнутри |
Устал уже, что от меня останется кроме тепла |
Что отдал лилиям в горшке? |
За подоконником куча опустошенных тел и иней |
Он как и моя чернота под солнце пропадет |
И я стану пылью |
И я стану пылью |
Я не был с собой строг, позволял многое |
Пускал сюда всех подряд и как же теперь я рад |
Что снова моя комната |
Как и надо было еще тогда |
Закрыта на замки, забита палками с гвоздями и я |
Истрачу себя донельзя, уже истратил |
Я захожу назад и вижу надпись на стене |
Что все не исчезает |
Прости, я потерял ключи |
Прости, я в своей комнате теперь один |
И «ни любви, ни тоски, ни жалости» |
И тряпкой не сотрешь, нет |
И краска не возьмет — оно проявится |
И будет снова грызть изнутри |
Устал уже, что от меня останется кроме тепла |
Что отдал лилиям в горшке? |
(переклад) |
Моя свідомість — моя кімната |
У ній чорні стіни і біла стеля |
Я дам усім подивитися через вікно, двері на замок |
Двері на замок |
Засинаю на підлозі, тут світла немає і не було, |
Але я вільний тільки тут, і ні людей, ні мебелі |
І замір циферблат: я на балконі, тут снігопад емоцій |
Навіщо я лез у кишені за спогадами? |
Навіщо дістав те |
Де я рукою через пасма чергової бляді все ще шукаю квітку? |
Я так наївний, дурість у моїй конурі — улюблений куточок |
Витрачу себе досі, вже витратив |
Я заходжу назад і бачу напис на стіні |
Що все не зникає |
Вибач, я втратив ключі |
Вибач, я у своїй кімнаті тепер один |
І «ні любові, ні суми, ні жалості» |
І ганчіркою не сотреш, ні |
І фарба не візьме — воно проявиться |
І буде знову гризти зсередини |
Втомився вже, що від мене залишиться окрім тепла |
Що віддав ліліям у горщику? |
За підвіконням купа спустошених тіл і іней |
Він як і моя чорнота під сонце пропаде |
І я стану пилом |
І я стану пилом |
Я не був з собою строгий, дозволяв багато чого |
Пускав сюди всіх підряд і як тепер я рад |
Що знову моя кімната |
Як і треба було ще тоді |
Закрита на замки, забита палицями з цвяхами і я |
Витрачу себе досі, вже витратив |
Я заходжу назад і бачу напис на стіні |
Що все не зникає |
Вибач, я втратив ключі |
Вибач, я у своїй кімнаті тепер один |
І «ні любові, ні суми, ні жалості» |
І ганчіркою не сотреш, ні |
І фарба не візьме — воно проявиться |
І буде знову гризти зсередини |
Втомився вже, що від мене залишиться окрім тепла |
Що віддав ліліям у горщику? |