| Далеко серед сивих пагорбів
|
| Серед боліт та лісових струмків
|
| Там, де сонце не світить вдень
|
| Старий темний ліс навколо
|
| У цьому лісі стоїть гора
|
| Під горою глибока нора
|
| Так в норі жили два тролі
|
| Два рогаті упирі
|
| І вирішили ті тролі
|
| Гору на людей звалити
|
| Все село завалити
|
| Заживо всіх поховати
|
| Стали іроди гору піднімати
|
| Затремтіла Мати-Земля
|
| Бабці стали дружно голосити
|
| Треба звати богатиря
|
| І на щастя тут неподалік
|
| Жив пастух зростанням у два вершки
|
| І вирішили старі-старі
|
| Звати на допомогу пастуха
|
| «Гей, пастух, ну виходь, ну виходь
|
| Нас врятуй, гору підпри, гору підпри
|
| Гей, пастух, підпри гору, підпри гору
|
| Нас врятуй, гору підпри, гору підпри»
|
| Вийшов на ганок пастух
|
| З булавою дубовою
|
| «Як же здолати мені цих двох?
|
| Гаразд, так і бути, спробую»
|
| Дивись, а гора вже нахилилася
|
| Камені зверху руйнуються
|
| І підпер він гору булавою
|
| Ну, а тролі тужать
|
| «Що не падає гора
|
| Жопу рвемо з ночі до ранку
|
| Видно гору богатир підпер
|
| Підопрі-Гора»
|
| З того часу Подопрі-Горою
|
| Стали звати люди пастуха,
|
| А пастух своєю булавою
|
| Тешив дівок іноді
|
| «Гей, пастух, ну виходь, ну виходь
|
| Нас врятуй, гору підпри, гору підпри
|
| Гей, пастух, підпри гору, підпри гору
|
| Нас врятуй, гору підпри, гору підпри» |