Переклад тексту пісні Thanathan und Athanasia - Samsas Traum

Thanathan und Athanasia (оригінал)

Hört, hört, die Nacht schreit um ihr Leben
Weil Thanathan vom Himmel fiel
Nach Sterblichkeit zu streben
Sie zu küssen war sein erstes Ziel
Heut' wird er sie entführen
In das Licht der Casiopaia
Ihre Unschuld dort berühren…
So spricht Thanathan zu Athanasia
Sein Lächeln strahlt so sonderbar:
«Dein Glanz erwärmt mein Innerstes
Dein Feuer läßt mich frieren
Was hinter Deinen Augen liegt
Es wundert mich zu Tode!
Der Tau an Deinen Lippen soll die meinigen verzieren!
«Und durch das Dunkel hallt es:
Vernunft ist nichts!
Gefühl ist alles!
«Sternschnuppen glimmen lauter jetzt
Und spinnen reibungsvoll ein Netz
Von der Sonne Flammenspitzen her zu mir:
Ich sehe Gott in Dir!
In Deinen Schoß will ich die Tränen sähen
Die unentwegt nach Innen liefen!
Kometen will ich weinen
Regen in des Kosmos Tiefen!
"
Die Wahrheit!
Schrei' sie heraus, Du Tor!
Nimm' Deinem Herz die Last!
Und klag' sie so in der Nacht Ohr
Daß deren Schwärze sanft erblaßt:
Der ist ein Narr, der sie nicht stößt
Sie zärtlich in die Tiefe reißt
Und ihr, auch wenn es Furcht einflößt
Einheit von Herz und Seel' beweist!
«Den Engeln möchte ich Flügel stehlen
Um den schnellsten Weg zu Dir zu wählen!
Ein Traum, von dem Du wissen solltest…
Ich kenne Dein Zittern, ich kenne Dein Bangen
Ich sage es nochmals, ich möchte Dich fangen…
Und finde nichts, daß Du nicht fallen wolltest!
Springe, Athanasia, springe herab
Zertrampele meine Liebe für den Tod!
Küsse bis zum Rand mich voller Leben
Und schneid' endlich das Wort mir ab!
Festgeredet steh' ich hier in Not
Es fällt mir nichts mehr ein, was meine Stimme bringt zum Beben!
Der Tag zu hell, die Nacht zu kalt
Der Weg war weit, erhöre mich bald!
"
Länger als zu lange mußte Thanathan noch warten
Er brachte Athanasia die allerschönsten Gaben
Doch wollt' sie weder hören noch sich an seinem Blicke laben!
Er malmte sich das Hirn und materte sich zum Erbrechen!
Thanathan erstarrte und sein Blut tranken die Raben
Selbst der Anblick seines Todes woll’t die Liebe nicht bestechen!
An Athanasias Ängsten mußte Thanathan zerbrechen
Und an seinen bleichen Knochen nagen nunmehr nur noch Ratten!
In Wirklichkeit jedoch ist Thanathan niemals gestorben
Und sie, sie hat ihn stets geliebt, die ganze lange Zeit
Zu seinem kalkulierten Glück ging Thanathan zu weit
Denn egal wie groß das Leiden war, Gott ist auf seinen Seiten
Zwar war er für ein solches Spiel zuvor niemals bereit
Doch Märchen sind für Menschen da, uns Träume zu bereiten
Und Träume sind zum Leben da, die Wahrheit sie begleiten:
So hat er bis zum Letzten Athanasias Gunst erworben
Thanathan und Athanasia, ihr Lächeln strahlt so sonderbar…

(переклад)

Чуй, чуй, ніч волає про життя
Бо Танатан впав з неба
Прагнути до смертності
Поцілувати її було його першою метою
Сьогодні він її викраде
У світло Касіопії
Торкнутися твоєї невинності там...
Так говорить Танатан до Афанасії
Його посмішка сяє так дивно:
«Твоє сяйво зігріває моє серце
Твій вогонь змушує мене замерзнути
Що лежить за твоїми очима
Це мене вражає до смерті!
Роса на твоїх устах прикрасить мої!
«І крізь темряву лунає:
Причина ні в чому!
почуття - це все!
«Падаючі зірки зараз світяться голосніше
І плести павутину тертям
Від сонячних палаючих порад мені:
Я бачу в тобі Бога!
На твоїх колінах я хочу посіяти сльози
Хто продовжував бігти всередину!
Я хочу плакати комети
Дощ у глибинах космосу!
"
Правда!
Кричи, дурень!
Зніміть тягар з серця!
І оплакувати її в нічне вухо
Щоб їхня чорнота ніжно згасала:
Він дурень, який її не штовхає
Ніжно розриває тебе глибоко
І ви, навіть якщо це вселяє страх
єдність серця і душі!
«Я хочу вкрасти крила в ангелів
Щоб вибрати найшвидший маршрут до вас!
Сон, про який ви повинні знати...
Я знаю твій тремтіння, я знаю твій страх
Я кажу це ще раз, я хочу вас зловити...
І не знайдіть нічого, що б не хотілося впасти!
Стриби, Афанасія, скочи вниз
Затопчи моє кохання до смерті!
Поцілуй мене, повний життя до країв
І нарешті відрізав мене!
Жорстоко кажучи, я стою тут у потребі
Я не можу придумати нічого іншого, від чого мій голос тремтить!
День занадто яскравий, ніч занадто холодна
Шлях був довгий, почуй мене швидше!
"
Танатану довелося чекати довше, ніж занадто довго
Приніс Афанасії найкрасивіші подарунки
Але вона не хотіла ні чути, ні ласувати його поглядами!
Він розчавив собі мозок і змусив себе блювати!
Танатан завмер, а ворони пили його кров
Навіть вид його смерті не хоче підкупити кохання!
Танатана зламали страхи Афанасії
А тепер тільки щури гризуть його бліді кістки!
Однак насправді Танатан ніколи не помер
І вона, вона завжди його любила, весь довгий час
На його розраховану удачу, Танатан зайшов занадто далеко
Бо які б не були великі страждання, Бог на його боці
Правда, до такої гри він ніколи не був готовий
Але казки є для того, щоб люди готували нам сни
А мріям жити, правда супроводжує їх:
Таким чином він до останнього заслужив прихильність Афанасії
Танатан і Афанасія, їхні посмішки такі дивні...