Інформація про пісню На цій сторінці ви можете ознайомитися з текстом пісні Im Keller wohnt der Krieg, виконавця - Samsas Traum. Пісня з альбому Poesie: Friedrichs Geschichte, у жанрі Альтернатива
Дата випуску: 01.10.2015
Лейбл звукозапису: Trisol
Мова пісні: Німецька
Im Keller wohnt der Krieg(оригінал) |
Die Sonne kommt zu uns, hinein in diesen Stall |
Sie drängt sich durch das Holz, die Ritzen und die Spalten |
Der Dreck bittet zum Tanz, will ihre Strahlen halten |
Sie lässt ihm keine Ruh, der Glanz ist überall |
Auf deinem Rücken steht, in Blütenweiße Haut |
Mit Tintenstift gedrückt, in Mädchenschrift geschrieben |
Von deinem süßen Schweiß, dem Kleid kaum abgerieben |
Der Name: Ein Geschenk, ein zarter Flüsterlaut |
Ich möchte von dir wie der Wind vom Herbst das Laub |
Wie helles Licht das Korn, die Flocken und den Staub |
Wie Blumen auf dem Feld die Muttermale plfücken |
Wenn sich der Laute Strom durch dunkle Gänge zwängt |
Und uns aus diesem Stall, aus diesem Schuppen drängt |
Dann will ich meinen Mund an deine Wirbel drücken |
So ziehen wir uns aus, es heißt, man wird uns waschen |
Ein pfeilspitzes Gesicht will wissen, wer ich bin |
Und führt mich durch den Saal zu Mantelbergen hin |
Ich finde einen Knopf und Tabak in den Taschen |
Gemessen wirst auch du, betrachtet und gewogen |
Die Kamera zielt scharf und scheißt auf dich, dein Bild |
Du schützt die Brust und hebst die Arme wie ein Schild |
Dem Foto folgt ein Wort auf einem Meldebogen |
Der Fluss wird uns hinab, vor gelbe Kacheln spülen |
Die Hand wird sich durch Fleisch, durch Augenlider wühlen |
Der Mantel passt mir gut, im Keller wohnt der Krieg |
So werde ich von hier die ganze Welt umfassen |
Mich von der kranken Flut hinuntertreiben lassen |
Im Keller wohnt der Tod, auf ihn wartet der Sieg |
(переклад) |
Сонце заходить до нас, у цю стайню |
Вона пробивається крізь ліс, тріщини та щілини |
Бруд просить тебе танцювати, хоче утримати свої промені |
Вона не дає йому спокою, всюди блиск |
На спині написано: Пелюсткова біла шкіра |
Натиснута чорнильною ручкою, написана рукою дівчат |
Від твого солодкого поту сукня ледве натерлася |
Назва: Подарунок, ніжний шепіт |
Я хочу від тебе, як вітер з осіннього листя |
Як яскраве світло, зерно, пластівці і пил |
Як квіти в полі зривають родимки |
Коли гучний потік пробивається темними коридорами |
І виштовхує нас з цієї стайні, з цього сараю |
Тоді я хочу притиснути ротом до твоїх хребців |
Так ми роздягаємось, значить, ми підемо |
Наконечник стріли хоче знати, хто я |
І веде мене через зал до Мантійських гір |
Знаходжу в кишенях гудзик і тютюн |
Вас теж обміряють, подивляться і зважять |
Камера чітко націлюється і лайкає на вас, ваше зображення |
Ти захищаєш груди і піднімаєш руки, як щит |
Після фотографії стоїть слово на реєстраційній формі |
Річка замиє нас перед жовтою плиткою |
Рука розкопає плоть, крізь повіки |
Пальто мені добре сидить, війна живе в підвалі |
Тож звідси я обійму весь світ |
Нехай хворобливий приплив понесе мене вниз |
Смерть живе в підвалі, його чекає перемога |