Переклад тексту пісні Das verlorene Kind - Samsas Traum

Das verlorene Kind (оригінал)

Zart schimmert Morgenröte auf seinen Wangen
Wiedererlebend, Froyas kraftvolles Herz zu spüren
An Ihrem Busen soll keine Seele bangen
Schöpfender Odem überbracht durch den Frühlingswind
Liebende sich stumm im Tausendknospenmer verführen
Verschenkt den Traum an das erwachende Kind
Mächtig winden sich die wärmenden Strahlen der Mittagssonne
Durch Abels reifende Knochen geschwind
Einlullend, Liebende suhlen sich in ekstatischer Wonne
Nur der Blinde kann über die Mauer des Gartens spähen
Unfaßbar, spielend ihre Zeit verrinnt
Folgend einer dunklen Vorahnung schwimmt
Ohnmächtig der überreifen Herbstfrucht zu widerstehen
Im dem Strom des Lebens zur Dämmerung und wird vergehen
Das verlorene Kind, durch Erkenntnis dem Tode geweiht
Sein eisiges Grab, wo einstmals Feen sangen
Keine Hoffnung kann es ins Licht führen
Errichtet sich selbst das erwachende Kind
Verzweifelt in der Nacht Wahrheit zu erlangen
Ein steinernes Herz kann man nicht rühren
Deshalb im Tode nur ich Frieden find !
Flehend um kalte Küsse, die ihm den Atem rauben
Düstere Begierde, Trost bei den Ahnen zu finden
Doch wenn alles vergeht, so auch seine Sünden
Und wenn alles verbrennt, so niemals sein Glauben
Fortan will es Medusas Wahrheit ertragen
Weil die Liebe ihm ihr Schutzschild lieh
Tausend Wunden, jedoch verzweifelt es nie
Dank der Gabe, mit den Augen eines blinden Kindes zu fragen

(переклад)

На його щоках ніжно мерехтить світанок
Пережити, щоб відчути могутнє серце Фрої
Жодна душа не повинна боятися за її лоно
Зачерпний подих, принесений весняним вітром
Закохані спокушають один одного мовчки в тисячі бутонів
Віддає мрію дитині, що прокидається
Зігріваючі промені полуденного сонця потужно блукають
Швидко крізь зрілі кістки Авеля
Заколисуючи, закохані тонуть в екстатичній блаженстві
Лише сліпі можуть бачити через стіну саду
Неймовірно, їх час минає грайливо
За темним передчуттям пливе
Безсилий протистояти перезрілим осіннім плодам
У потоці життя світати і пройде
Загублена дитина, приречена на смерть через знання
Його крижана гробниця, де колись співали феї
Жодна надія не зможе вивести його на світло
Зводить собі дитину, що прокидається
Відчайдушно хочу дізнатися правду вночі
Кам’яне серце не зрушиш
Тому тільки в смерті я знаходжу спокій!
Благає холодних поцілунків, від яких перехоплює подих
Похмуре бажання знайти розраду у предків
Але якщо все піде, зникнуть і його гріхи
А якщо все згорить, то ніколи не згорить його віра
Відтепер воно хоче терпіти правду Медузи
Бо любов дала йому свій щит
Тисяча ран, але воно ніколи не впадає у відчай
Завдяки дару питати очима сліпої дитини