| Я обійму тебе рукою, і стрибну немов у водоспад—
|
| Щоб впасти, з тобою одним до свободи тієї, що не обійняти.
|
| І я, волосся твого торкнусь — і збудуся, наче птах.
|
| І я збуджуюсь; |
| і я, так лякаюся— але я забудусь і усну.
|
| І все, як завжди! |
| І я не прощаюся, — я знов за тобою прийду.
|
| Приспів:
|
| Мені нічого не треба, шкодувати мене не потрібно.
|
| Мені просто бути би поруч. |
| Ти просто мені так потрібен.
|
| Мені нічого не треба, шкодувати мене не потрібно.
|
| Мені просто бути би поруч…
|
| Не затаюся перед грозою, і стрибну немов у водоспад.
|
| Піду, не прощаючись! |
| Повернуся відверто. |
| І до ранку, я не дочекаюся.
|
| І все, як завжди, — і ти це знаєш;
|
| Ти знаєш, я до тебе повернуся!
|
| Приспів:
|
| Мені нічого не треба, шкодувати мене не потрібно.
|
| Мені просто бути би поруч. |
| Ти просто мені так потрібен.
|
| Мені нічого не треба, шкодувати мене не потрібно.
|
| Мені просто бути би поруч…
|
| Бути би поруч! |
| О-о!
|
| Мені нічого не треба, шкодувати мене не потрібно.
|
| Мені просто бути би поруч. |
| Ти просто мені так потрібен.
|
| Мені нічого не треба, шкодувати мене не потрібно.
|
| Мені просто бути би поруч…
|
| Мені нічого не треба, шкодувати мене не потрібно.
|
| Мені просто бути би поруч. |
| Ти просто мені так потрібен.
|
| Мені нічого не треба, шкодувати мене не потрібно.
|
| Мені просто бути би поруч…
|
| Бути би поруч! |