| Ви м’які на дотик
|
| І все для вас падає на землю
|
| Я розірваний і благословенний на стільки
|
| Бо я не можу не любити тебе так, як люблю
|
| Ми тут у своїй шкірі
|
| Як монета, підкинута на бубон
|
| Ми так зникнемо з усього, що бачимо
|
| У цьому сні уві сні уві сні
|
| Коли ви залишаєте своє тіло лежати на ліжку вночі
|
| І ви віддаляєтесь кудись, як і ви
|
| Вранці, коли ти відкриваєш очі
|
| Закохані у твоїх снах теж прокидаються?
|
| Закохані у твоїх снах теж прокидаються?
|
| Ви дикі у своїх мріях
|
| І це небезпечно тримати компанію
|
| Можливо, це так як здається
|
| І знову ці темні води йдуть глибоко
|
| Ти втрачений для моїх очей
|
| Як циганська дитина на європейських вулицях
|
| Сподіваюся, колись ви зрозумієте
|
| У темряві є злодії
|
| Коли ви залишаєте своє тіло лежати на ліжку вночі
|
| І ви віддаляєтесь кудись, як і ви
|
| Вранці, коли ти відкриваєш очі
|
| Закохані у твоїх снах теж прокидаються?
|
| Закохані у твоїх снах теж прокидаються?
|
| Чому я горю, якщо любов добра?
|
| Можливо, саме це мають на увазі поети
|
| Коли вони римують усі ці слова
|
| У темних відтінках насиченого синього та зеленого
|
| Ви м’які на дотик
|
| І все для вас падає на землю
|
| Я розірваний і благословенний на стільки
|
| Бо я не можу не любити тебе так, як люблю
|
| Коли ви залишаєте своє тіло лежати на ліжку вночі
|
| І ви віддаляєтесь кудись, як і ви
|
| Вранці, коли ти відкриваєш очі
|
| Закохані у твоїх снах теж прокидаються?
|
| Закохані у твоїх снах теж прокидаються?
|
| Закохані у твоїх снах теж прокидаються?
|
| Закохані у твоїх снах теж прокидаються?
|
| Закохані у твоїх снах теж прокидаються? |