| Сьогодні вранці я спалив твою улюблену сковороду
|
| Намагаюся приготувати млинці
|
| Пролила жир і довелося зупинитися й витерти підлогу
|
| Сиділа, як маленька дитина, яка плаче в моїх кукурудзяних пластівцях
|
| Я не думаю, що більше витримаю
|
| Дитина прийди додому
|
| Це найсамотніший, самотній, який я коли-небудь знав.
|
| Вчора пізно ввечері я прокинувся з тремтінням
|
| Я обвиваю твою подушку руками
|
| І комка велика, як Техас, у мому горлі
|
| Сидів у темряві й грав на гітарі, поки не зійшло сонце
|
| І написав найсумнішу пісню, яку я коли-небудь писав
|
| Дитина прийди додому
|
| Це найсамотніший, самотній, який я коли-небудь знав.
|
| Самий самотній, самотній, о, найсумніший сумний
|
| Найсамотніший, що я коли-небудь був один
|
| Ти був найкращим, що був у цього бідного хлопчика
|
| Тепер ти пішов.
|
| Ну, сьогодні ввечері я встану на коліна і помолюся
|
| Вперше відтоді, як не пам’ятаю коли
|
| І, можливо, якщо мені пощастить, коли я прокинусь вранці
|
| Ти знову будеш м’яким і теплим поруч зі мною
|
| Дитина прийди додому
|
| Це найсамотніший, самотній
|
| Самотній, самотній, якого я коли-небудь знав
|
| Дитина прийди додому… |