| Вкрасти у мене тебе спонукала заздрість,
|
| Ти хворий, і твоя хвороба – це жадібність.
|
| Що вкрав – не шкода, лише ти викликаєш жалість,
|
| Не сприймай мою доброту за слабкість!
|
| Щирість – моя єдина хитрість,
|
| Ось ця простота і є моя мудрість,
|
| Ти приймаєш мою чесність за дурість,
|
| Не сприймай мою доброту за слабкість!
|
| Не сприймай мою доброту за слабкість!
|
| Не сприймай мою доброту за слабкість!
|
| Не сприймай мою доброту за слабкість!
|
| Не сприймай мою доброту за слабкість!
|
| Постав мені підніжку - я встану, виживу,
|
| Якщо встромиш ніж у мою спину – бачу, ти
|
| Вважаєш лохом того, кого кинув - але вийшло так,
|
| Що ти сам собою обдурять?
|
| І вже ні-ні на вулицю без охорони,
|
| Навіть найближчі дивляться якось дивно.
|
| Вони щось замишляють чи просто здалося?
|
| Все, що у світу залишилося для тебе – це лють!
|
| Це твій усвідомлений вибір, а чи не результати помилок.
|
| Ти такий спритний, спритний і гнучкий,
|
| Ідучи по головах як слон у лаві посудній,
|
| Ти втік від суду, але тобі не втекти звідси.
|
| Хочеш піднятися вище, зробивши ницість?
|
| Але чи багато розуму треба, щоби піти на підлість?
|
| І всі твої інтриги - просто дрібна капость,
|
| Не сприймай мою доброту за слабкість.
|
| Таких, як ти, я бачив, для мене це не новина.
|
| В інвалідів ампутована совість!
|
| Але я забув усіх тих, хто зробив мені колись гидоту,
|
| Не сприймай мою доброту за слабкість!
|
| Не сприймай мою доброту за слабкість!
|
| Не сприймай мою доброту за слабкість!
|
| Не сприймай мою доброту за слабкість!
|
| Не сприймай мою доброту за слабкість! |