| Так і живемо це повітря забруднене заводами
|
| ми чекаємо тепла через обрій
|
| у серці стріл всемогутнього сонця
|
| всім хто замерз і від страху сміється
|
| правоохоронці продажні копальні
|
| чорти при владі в нахабну топлять
|
| затягуючи на шиї петлю та волю
|
| тут нашийник у шавок але тут ми в проебе
|
| ми будемо живі і будемо фижить
|
| на життя не ображені ти хер простиш
|
| че нами рухає якщо не серйозно поставився
|
| до написів на будинках дружище
|
| ми на інтризі ми шукаємо
|
| читаємо книги читаємо прокинувшись без бабок
|
| не відчув себе жебраком
|
| братан я з дороги голодний сипані ще - в ковпак
|
| і поки я маю час куплетими моря
|
| зошит стрижень міцніє
|
| як і духу вірна віра допоможе
|
| силу темряви морщити і слуг пекла покарати
|
| і поки ми бавимо час куплетими мораєм
|
| зошити стрижні міцнішають
|
| пускаємо дим і рими за вітром
|
| знаємо нове завтра гриде з світанку
|
| з криком у серцях щось змінити
|
| з-під пера на папір плетуться нитки
|
| кожен куплет як новий виток
|
| на клубок бачить бог я в цьому бачу толк
|
| на цей звук піднімаються натовпи
|
| я піднімаю дим із дна скляною колбою |
| ми довбаємо і тобі не відібрати це право
|
| лігавий при владі в страху впасти
|
| поки є пульс на лівому зап'ясті
|
| і я в твоїй грі не візьму участь
|
| я відданий ідеї і мене підтримають ті
|
| хто бачить світло рухаючись по темряві
|
| і поки я маю час куплетими моря
|
| зошит стрижень міцніє
|
| пускаю дим і рими за вітром
|
| знаю нове завтра гриде на світанку
|
| і поки ми бавимо час куплетами мораєм
|
| зошити стрижні міцнішають
|
| пускаємо дим і рими за вітром
|
| знаємо нове завтра гриде з світанку
|
| Я напишу колись книгу про те, що бачив
|
| як гнив цей світ ми на інтризі
|
| щось змінити але не в ній і не в ньому amiga
|
| а зсередини цей ритм не закінчується
|
| сам подивись питання риторичне
|
| скільки залишилося прийняв всерйоз старий
|
| в мить за своє істориччя мацати десь у грудях
|
| а - серцевий ритм
|
| поки яскраво горить полум'я в очах поета
|
| кричи на все горло кричи що ти живий і борись за це
|
| від щирого серця але не рвись у небеса
|
| не залишивши тут сліду дихай проти брехні
|
| проти спільного марення
|
| нехай не дасть скрушити тебе лихом віра і правда в те чому відданий |
| нове завтра гриде з світанку
|
| і поки ми бавимо час куплетими мораєм
|
| зошити стрижні міцнішають
|
| пускаємо дим і рими за вітром
|
| знаємо нове завтра гриде з світанку
|
| Русь моя Русь я від тебе прусь
|
| ніяк у тобі не розберуся на серці сум
|
| я тут я залишаюся
|
| п'яна Росія судити тебе не берусь
|
| але сам сьогодні не нап'юся
|
| з пацанами потопали на бруси
|
| і нехай я просочений отрутою танкограда
|
| все заебись зі мною поруч друзі
|
| я ці стежки знаю напам'ять
|
| через кут під каптуром намалююся
|
| на тлі заходу сонця лайно приховав
|
| полетів обрадувати брата туди назад
|
| Челяба порядок творчий безлад
|
| плакати питок десяток зошит
|
| і в тебе так
|
| і у хлопців із ТГК так
|
| в мікро потоки накатів без незрозумілих і знято як треба
|
| і поки ми бавимо час куплетими мораєм
|
| зошити віра міцніє
|
| так і живемо читаємо та пишемо про це
|
| знаємо нове завтра гриде з світанку
|
| і поки ми бавимо час куплетами мораєм
|
| зошити стрижні міцнішають
|
| пускаємо дим і рими за вітром
|
| знаємо нове завтра гриде з світанку |