Переклад тексту пісні Без приукрас - Nebo7

Без приукрас (оригінал)

Интро:
Я добьюсь того, что я зачитаю весь куплет одним треком,
Иначе я не уйду от микрофона.
Всю силу в кулак,
Будто на зиму в ГУЛАГ,
Меня отправляют в невыносимый дубак,
Но я пламя разожгу и мы снова взлетим,
Весь мир облетев и вернувшись затем,
За день до побега собирай чемодан,
Ведь теперь я лучше умру чем отдам,
Мир без тебя это лишь чернота,
Не разбавить ее вечерним чаем надо.
Влюбляться давай, ты пример задавай,
Как учитель в школе, что ругал за двойку,
Я ничуть не грустный плелся домой,
Это красный 1???
да и только.
Картина меняется в худшую сторону,
Выходить больше из дома надо,
Отсиживаю яйца, гнездо барана,
И мне упреки, как столбу торнадо,
Никого не любил как тебя но,
Говорить как-то рано,
Эти звуки пиано не скрасили день,
Когда я был пьяный,
Тебя потерял, сломал как фарфор,
Из того же окна смотрю я во двор,
Там день на повторе, день сурка,
А могло бы быть лучше, одень сынка,
Мог бы сказать проснувшись на ухо,
Но теперь в этой комнате я лишь и муха,
Не мука конечно и каждый день вижу,
Как ты просыпаешься, листаешь книжки,
Кушаешь, учишься, бродишь по сотам.
Приношу неудобство, а сын мог оценки,
Мог бы с тобой просыпаться,
Но я лишь просыпал грусть и на этот семпл.
Припев:
Щелкает что-то, нет не часы, в тебе,
И хочется сказать, сказать без приукрас то,
Что что не нужны мне ночи сны,
А теперь может быть это последний раз, это последний раз…
Второй Куплет:
Сигнал посылает в туман самолет и мешает дым сигарету,
В себе схоронил чужие секреты,
А внутренний голос басом орет,
Фразы парят под потолком,
Не нужен порядок мне дураку,
В мыслях де дырки глаза дырокол,
Я мог бы к тебе идти прямиком.
Но ты живешь напротив,
И поздно по улицам ночью бродишь,
С парнями что держут в кармане наркотики,
И видела меня может годик назад,
Не слезятся мои рыбьи глаза,
Я из памяти тебя бы просто стер,
Видишь, грусть во мне и печаль,
Познакомься ты знаешь моих сестер,
Могли бы жить счастливо, детей вести в садик,
А приходя с работы рассказывать новости за день,
Но меня истязают фрагменты из детства,
Я прикован к инвалидному креслу,
Но меня истязают фрагменты из детства,
Я прикован к инвалидному креслу,
Но меня истязают фрагменты из детства,
Я прикован к инвалидному креслу,
Припев:
Щелкает что-то, нет не часы, в тебе,
И хочется сказать, сказать без приукрас то,
Что что не нужны мне ночи сны,
А теперь может быть это последний раз, это последний раз…

(переклад)

Інтро:
Я доб'юся того, що я зачитаю весь куплет одним треком,
Інакше я не піду від мікрофона.
Всю силу в кулак,
Ніби на зиму в ГУЛАГ,
Мене відправляють у нестерпний дубак,
Але я полум'я розпалю і ми знову злетимо,
Весь світ облетівши і повернувшись потім,
За день до втечі збирай валізу,
Адже тепер я краще помру ніж віддам,
Світ без тебе це лише чорнота,
Не розбавити її вечірнім чаєм треба.
Закохуватися давай, ти приклад задавай,
Як учитель у школі, що лаяв за двійку,
Я ніщо не сумний плентався додому,
Це червоний 1?
та і тільки.
Картина змінюється в найгірший бік,
Виходити більше з будинку треба,
Відсиджую яйця, гніздо барана,
І мені докори, як стовпу торнадо,
Нікого не любив як тебе але,
Говорити якось рано,
Ці звуки піано не скрасили день,
Коли я був п'яний,
Тебе втратив, зламав як фарфор,
З того ж вікна дивлюся я у двір,
Там день на повторі, день бабака,
А могло би бути кращим, одягни синка,
Міг би сказати прокинувшись на вухо,
Але тепер в цій кімнаті я лиш і муха,
Не мука звичайно і кожного дня бачу,
Як ти прокидаєшся, гортаєш книжки,
Їстиш, навчаєшся, тиняєшся по сотах.
Приношу незручність, а син міг оцінки,
Міг би з тобою прокидатися,
Але я лиш просипав смуток і на цей семпл.
Приспів:
Клацає щось, немає не години, в тебе,
І хочеться сказати, сказати без прикрас те,
Що що не потрібні мені ночі сни,
А тепер може бути це востаннє, це востаннє...
Другий Куплет:
Сигнал посилає в туман літак і заважає дим сигарету,
У собі поховав чужі секрети,
А внутрішній голос басом репетує,
Фрази ширяють під стелею,
Не потрібен порядок мені дурню,
У думках дірки ока дирокол,
Я міг би до тебе йти прямо.
Але ти живеш навпаки,
І пізно по вулицях вночі тиняєшся,
З хлопцями що тримають у кишені наркотики,
І бачила мене може рік тому,
Не сльозяться мої риб'ячі очі,
Я з пам'яті тебе би просто стер,
Бачиш, сум у мені і сум,
Познайомся ти знаєш моїх сестер,
Могли би жити щасливо, дітей вести в садок,
А приходячи з роботи розповідати новини за день,
Але мене катують фрагменти з дитинства,
Я прикутий до інвалідного крісла,
Але мене катують фрагменти з дитинства,
Я прикутий до інвалідного крісла,
Але мене катують фрагменти з дитинства,
Я прикутий до інвалідного крісла,
Приспів:
Клацає щось, немає не години, в тебе,
І хочеться сказати, сказати без прикрас те,
Що що не потрібні мені ночі сни,
А тепер може бути це востаннє, це востаннє...