Переклад тексту пісні Бесконечный шум - Nebo7

Бесконечный шум (оригінал)

пустой перрон.
в этом городе не ждет никто.
пустые окна.
тусклые фонари.
холодный бетон.
так много времени.
но не к кому пойти.
много дорог, но сходятся все пути.
всего один день.
и мы станем одним.
жизнь выпишет мне рога.
я выпишу тебе нимб.
на набранные номера просто нет ответа.
и смысл разговаривать?
тем более откровенно.
ветер на улице.
внутри тоже ветер.
музыкальные приветы, в текстах, а не в конвертах.
и поверь, без человека вряд ли станет лучше.
важно же содержание, а не шмотки и побрякушки.
стал бы беречь.
но беречь то что вообще.
нужное мне/ненужное тебе общение.
ну да.
это, наверное, многого стоит.
был бы радиоформат, не назови тебя тупой пиздой.
когда вокруг нет никого
и всю любовь можно сжать в кулак
украду твое время.
я вор
и ты без времени иди по делам
я теперь бесконечный шум.
среди неподражаемых мелодий
прыгаю вниз, но рваный парашют
мне не дает почувствовать свободу
время идет.
уже ушло четыре года.
ты даже и не думаешь, что я жду чего то
только чего?
нет ответа на этот вопрос.
ведем себя как дети.
хотя хотим по взрослому.
все просто.
да, в принципе, все просто.
ты хочешь быть на постерах, ну, а я репостов.
еще не поздно.
мне всего то 19 лет.
мечты об общем будущем можно смыть в туалет.
буду стоять в стороне.
я вроде как старовер.
переспать с кем попало — это странно мне.
стал умней.
хотя так же ничего не умею.
кроме этой музыки, где слушатели — трофеи.
иду той же тропой.
к окнам твоего дома.
и даже будь я везде.
у подруг на рингтонах.
ты вряд ли вспомнишь.
кому принадлежит этот голос.
а я вряд ли забуду запах твоих волос.
вопрос — мы сядем ли в один поезд?
или и дальше в маршрутках передавать за проезд
что-то ест изнутри.
наверное, осколки мечты.
все почти затянулось.
на первый взгляд.
почти.
прочесть лет через 5, что написал сейчас.
и тонны воспоминаний.
как повторный сеанс.
глупого кино.
в которое никто не поверит.
таких фильмов тысячи.
киностудия конвеер.
привет.
а я все так же строчку куплеты.
про загоны, про любовь, про водник и аптеку.
повзрослею.
но только за тобой следом.
пока по жизни являясь надоедливым соседом.
пишу куплеты и стихи.
их называют лирикой.
как бы намек на вопрос «мы вместе или как?»
нет не вместе.
а че?
из-за этих песен.
мой рэп в совместной жизни как-то неуместен.

Бесконечный шум (переклад)

порожній перон.
в цьому місті не чекає ніхто.
порожні вікна.
тьмяні ліхтарі.
холодний бетон.
так багато часу.
але не до кого піти.
багато доріг, але сходяться всі шляхи.
лише один день.
і ми станемо одним.
життя випише мені роги.
я випишу тобі німб.
на набрані номери просто немає відповіді.
і смисл розмовляти?
тим паче відверто.
вітер на вулиці.
усередині теж вітер.
музичні привіти, в текстах, а не в конвертах.
і повір, без людини навряд? стане краще.
важливо ж зміст, а не шмотки і збрязюки.
став би берегти.
але берегти те що взагалі.
потрібне мені/непотрібне тобі спілкування.
Ну так.
це, напевно, багато чого варте.
був би радіоформат, не назви тебе тупою піздою.
коли довкола немає нікого
і все кохання можна стиснути в кулак
вкраду твій час.
я злодій
і ти без часу йди у справах
я тепер нескінченний шум.
серед неповторних мелодій
стрибаю вниз, але рваний парашут
мені не дає відчути свободу
час йде.
вже пішло чотири роки.
ти навіть і не думаєш, що я чекаю чогось
тільки чого?
немає відповіді на це питання.
поводимося як діти.
хоча хочемо по дорослому.
все просто.
так, у принципі, все просто.
ти хочеш бути на постерах, ну, а я репостів.
ще не пізно.
мені всього 19 років.
мрії про загальне майбутнє можна змити в туалет.
стоятиму в стороні.
я, як старовір.
переспати з ким потрапило — це дивно мені.
став розумнішим.
хоча так нічого не розумію.
крім цієї музики, де слухачі - трофеї.
йду тією ж стежкою.
до вікон твого будинку.
і навіть будь я скрізь.
у подруг на рингтонах.
ти вряд ли згадаєш.
кому належить цей голос
а я вряд ли забуду запах твого волосся.
питання — ми сядемо чи в один поїзд?
або і далі в маршрутках передавати за проїзд
щось їсть ізсередини.
мабуть, уламки мрії.
все майже затягнулося.
на перший погляд.
майже.
прочитати років за 5, що написав зараз.
і тонни спогадів.
як повторний сеанс.
дурне кіно.
у яке ніхто не повірить.
таких фільмів тисячі.
кіностудія конвеєр.
вітаю.
а я все так рядок куплети.
про загони, про кохання, про водник і аптеку.
подорослішаю.
але тільки за слідом.
поки що за життям є докучливим сусідом.
пишу куплети та вірші.
їх називають лірикою.
як б натяк на питання «ми разом чи як?»
немає не разом.
а що?
через ці пісень.
мій реп у спільному житті якось недоречний.