Інформація про пісню На цій сторінці ви можете ознайомитися з текстом пісні Evolving Towards Extinction, виконавця - Near Death Condition. Пісня з альбому Evolving Towards Extinction, у жанрі
Дата випуску: 24.03.2014
Лейбл звукозапису: Unique Leader
Мова пісні: Англійська
Evolving Towards Extinction(оригінал) |
Inspired by the will of death |
With hell in our hearts, insane and slaves |
We build and we crowd our cities |
Like Frantic automata would build their tombs |
We work for the devil and he will overcome us |
And if god exists, inevitably embittered |
Impotent facing our organised funeral marches |
He would envy our mortality |
The youngest believe in nothing |
Debauchery and illusion are their only attributes |
The elders are dying in absolute disinterest |
Going back to nothingness like they’ve come |
Our destiny is to breed always |
In order to perish innumerable |
For we need believers, soldiers, and consumers |
We’re glorifying war, nuclear, madness, and death |
These are the new gods of the masses of sleepwalkers |
And we’re sacrificing ourselves in crowd on their altars |
We’re rising into the nothingness |
That fills our lives and will be our death |
Disaster is near, the forecasted apocalypse |
By dint of multiplying deserts by impoverishing our souls |
We will walk united towards darkness without |
Returning and will die |
Accompanied by our absurd gods and criminal values |
Only ruins of our daughters of chaos will remain |
Our edifices will become our cemeteries |
We have means to destroy ourselves a thousand times |
And it won’t be differently |
Blinded by our religions promising an afterlife |
While only nothingness is opening its arms to us |
Let us accept the obviousness |
Eternal chaos is waiting for us |
It’s too late to go backwards |
We’re evolving towards our sublime extinction |
(переклад) |
Натхненний волею смерті |
З пеклом у наших серцях, божевільні та раби |
Ми будуємо та наповнюємо наші міста |
Як шалені автомати будували б свої гробниці |
Ми працюємо на диявола, і він нас переможе |
І якщо бог існує, неминуче озлоблений |
Безсильний перед нашими організованими похоронними маршами |
Він заздрив би нашій смертності |
Наймолодші вірять ні в що |
Розпуста та ілюзія — єдині їхні атрибути |
Старійшини вмирають у абсолютній незацікавленості |
Повертаючись у ніщо, ніби прийшли |
Наша доля — розмножуватися завжди |
Щоб загинути незліченні |
Бо нам потрібні віруючі, воїни та споживачі |
Ми прославляємо війну, ядерну зброю, божевілля і смерть |
Це нові боги маси лунатиків |
І ми жертвуємо собою в натовпі на їхніх вівтарях |
Ми піднімаємося в небуття |
Це наповнює наше життя і буде нашою смертю |
Катастрофа близько, прогнозований апокаліпсис |
Через розмноження пустель через збіднення наших душ |
Ми йдемо об’єднаними до темряви без |
Повернеться і помре |
У супроводі наших абсурдних богів і кримінальних цінностей |
Залишаться лише руїни наших дочок хаосу |
Наші будівлі стануть нашими цвинтарями |
У нас є засоби, щоб тисячу разів знищити себе |
І не буде по-іншому |
Засліплені нашими релігіями, які обіцяють загробне життя |
Поки лише небуття розкриває нам обійми |
Давайте приймемо очевидність |
На нас чекає вічний хаос |
Занадто пізно повертатися назад |
Ми розвиваємося до нашого піднесеного вимирання |