| Ми були поруч, усі злі й плакали
|
| Ну скільки ти можеш кричати
|
| А тоді, поки я був надворі
|
| Ну, я стою, чекаю й згинаюся
|
| Ну, я ніколи не в цьому
|
| Ви заповнюєтесь, коли вони продаються
|
| Щоб бути правильним, потрібно було двоє
|
| Кажуть, ми не підходимо ближче
|
| Я хотів, щоб ви побачили
|
| Так, ми не підходимо ближче
|
| Коли ви слабкі, зігніть коліна
|
| Вони відправили мене за все, що я міг сказати
|
| Їх там не буде, ааааа-на пагорбі
|
| Коли ти хотів мене, це не міг бути хлопчик
|
| Чого ти хочеш, за що не можеш претендувати
|
| Вони сказали: «Ой, я дозволю їм зігнутись, повзаючи».
|
| Вони дістали моє серце, вони заспокоїлися
|
| Мабуть, світанок, бо вони зараз гавкають
|
| Кажуть, ми не підходимо ближче
|
| Це було те, чого ви не могли побачити
|
| Так, ми не підходимо ближче
|
| Коли твій слабкий хлопчик ти згинаєшся в колінах
|
| Що ж, у мене заболіло, і я зараз посолю
|
| І з моїм ротом у мене так багато, що я міг би надіслати або
|
| Навіть випадати, а потім прикидатися
|
| Ти стаєш самотнім, і я піддаюся
|
| Кажуть, ми не підходимо ближче
|
| Так, ми не підходимо ближче
|
| Коли ти слабкий хлопчик, ти згинайся в колінах |