Переклад тексту пісні Эвкалиптова ветвь - mzlff

Эвкалиптова ветвь (оригінал)

По мотивам из книги
Отрочества сладкого повесть
Как исповедь, пока не кончился миг
Звукозаписи будка с бамбуковых порослей
И я с возрастом понял, что остров
Не место изгнания, бегство осознанно
Здесь я опомнюсь и в трезвой бессоннице
Место освою, как цель одиночества
С веточкой эвкалипта
Соседи, и как не коли
Больше не с кем мне кров поделить
Этот остров из скал не искал, но Бог истошно велит, что
Мой дом не где город поселки, ведь
Мой дом нигде, на мира карте крест стерт, и
Мой остров встретил объятьями распростертыми
Веточкой эвкалипта и все, и зачем?
Не готовым искать для кретинов пристанище, где бы искра
Зажглась ярче, чем долька на небе, чем солнечный свет,
Но пока только тоска
В небесах, горит ярко светило
Мне же явно намек, куда надо идти, но
Клочок той земли, куда шар приземлило
К мотиву коллеги весьма неучтив, вижу, как
Кокетливо гуляет песок по берегу
И так внятно дает мне понять, что бежать некуда, и так
Ведь сам хотел же, но притопал узнать свой внутренний мир,
Но как будто бы мы тут в заложниках с ним, с моим Миртовым
Эвкалиптова ветвь
Как последний оплот, мы изгнанники с острова вдали от нации
Мы в месте, где тысячи слов на свободе
Что некому даже навязывать
Где герой не питает мечты сотворить себе крест нарисованный
Канув под гнетом скалистого моря
Кто зрелый снаружи, внутри будет вечнозеленым
Эвкалиптова ветвь
Как последний оплот, мы изгнанники с острова вдали от нации
Мы в месте, где тысячи слов на свободе
Что некому даже навязывать
Где герой не питает мечты сотворить себе крест нарисованный
Канув под гнетом скалистого моря
Кто зрелый снаружи, внутри будет вечнозеленым
Я оставленный небом
Как аэростат, долететь бы
Под гнетом дождливого неба
Подальше от берега, где бы дом не был
Найти не проблема, без лести
Даже звезды кучкуются вместе,
Но здесь в этом бедстве мне стоит быть честным
Мне нужен не дом, а чтоб выбраться средство, я выберу
Искренность, честность
Я начал понимать, и почему такими не были мы
Мерзко, нечестно
Последнее, что слышал перед тем, как я исчез и думал
Точно не здесь, но
Среди этих людей я никогда не буду счастлив, а
Веточка треснет
И я останусь навсегда один вместе с моей печалью
Не готовым искать для кретинов пристанище, где бы искра
Зажглась ярче, чем долька на небе, чем солнечный свет,
Но пока только тоска
В небесах, горит ярко светило
Мне же явно намек, куда надо идти, но
Клочок той земли, куда шар приземлило
К мотиву коллеги весьма неучтив, вижу, как
Кокетливо гуляет песок по берегу
И так внятно дает мне понять, что бежать некуда, и так
Ведь сам хотел же, но притопал узнать свой внутренний мир,
Но как будто бы мы тут в заложниках с ним, с моим Миртовым
Эвкалиптова ветвь
Как последний оплот, мы изгнанники с острова вдали от нации
Мы в месте, где тысячи слов на свободе
Что некому даже навязывать
Где герой не питает мечты сотворить себе крест нарисованный
Канув под гнетом скалистого моря
Кто зрелый снаружи, внутри будет вечнозеленым
Эвкалиптова ветвь
Как последний оплот, мы изгнанники с острова вдали от нации
Мы в месте, где тысячи слов на свободе
Что некому даже навязывать
Где герой не питает мечты сотворить себе крест нарисованный
Канув под гнетом скалистого моря
Кто зрелый снаружи, внутри будет вечнозеленым

Эвкалиптова ветвь (переклад)

За мотивами з книги
Юнацтва солодкого повість
Як сповідь, поки не скінчилась мить
Звукозаписи будка з бамбукових порослів
І я з віком зрозумів, що острів
Не місце вигнання, втеча усвідомлено
Тут я опамятаюсь і в тверезому безсонні
Місце освою, як мета самотності
З віткою евкаліпта
Сусіди, і як не коли
Більше не з ким мені дах поділити
Цей острів зі скал не шукав, але Бог нестямно велить, що
Мій дім не де місто селища, адже
Мій дім ніде, на карті світу хрест стертий, і
Мій острів зустрів розкритими обіймами
Гілочкою евкаліпта і все, і навіщо?
Не готовим шукати для кретинів притулок, де би іскра
Засвітилася яскравіше, ніж часточка на небі, ніж сонячне світло,
Але поки що тільки туга
У небесах горить яскраво світило
Мені вже явно натяк, куди треба йти, але
Клапчик тієї землі, куди кулю приземлило
До мотиву колеги дуже неввічливий, бачу, як
Кокетливо гуляє пісок по березі
І так виразно дає мені зрозуміти, що тікати нікуди, і так
Адже сам хотів ж, але притопав дізнатися про свій внутрішній світ,
Але ніби би ми тут у заручниках з ним, з моїм Миртовим
Евкаліптова гілка
Як останній оплот, ми вигнанці з острова далеко від нації
Ми в місці, де тисячі слів на свободі
Що нікому навіть нав'язувати
Де герой не має мрії створити собі хрест намальований
Канувши під гнітом скелястого моря
Хто зрілий зовні, усередині буде вічнозеленим
Евкаліптова гілка
Як останній оплот, ми вигнанці з острова далеко від нації
Ми в місці, де тисячі слів на свободі
Що нікому навіть нав'язувати
Де герой не має мрії створити собі хрест намальований
Канувши під гнітом скелястого моря
Хто зрілий зовні, усередині буде вічнозеленим
Я залишений небом
Як аеростат, долетіти
Під гнітом дощового неба
Подалі від берега, де будинок не був
Знайти не проблема, без лестощів
Навіть зірки купкуються разом,
Але тут у цьому лиху мені варто бути чесним
Мені потрібен не будинок, а щоб вибратися засіб, я виберу
Щирість, чесність
Я почав розуміти, і чому такими не були ми
Бридко, нечесно
Останнє, що чув перед тим, як я зник і думав
Точно не тут, але
Серед цих людей я ніколи не буду щасливий, а
Гілочка трісне
І я стану назавжди один разом з моїм сумом
Не готовим шукати для кретинів притулок, де би іскра
Засвітилася яскравіше, ніж часточка на небі, ніж сонячне світло,
Але поки що тільки туга
У небесах горить яскраво світило
Мені вже явно натяк, куди треба йти, але
Клапчик тієї землі, куди кулю приземлило
До мотиву колеги дуже неввічливий, бачу, як
Кокетливо гуляє пісок по березі
І так виразно дає мені зрозуміти, що тікати нікуди, і так
Адже сам хотів ж, але притопав дізнатися про свій внутрішній світ,
Але ніби би ми тут у заручниках з ним, з моїм Миртовим
Евкаліптова гілка
Як останній оплот, ми вигнанці з острова далеко від нації
Ми в місці, де тисячі слів на свободі
Що нікому навіть нав'язувати
Де герой не має мрії створити собі хрест намальований
Канувши під гнітом скелястого моря
Хто зрілий зовні, усередині буде вічнозеленим
Евкаліптова гілка
Як останній оплот, ми вигнанці з острова далеко від нації
Ми в місці, де тисячі слів на свободі
Що нікому навіть нав'язувати
Де герой не має мрії створити собі хрест намальований
Канувши під гнітом скелястого моря
Хто зрілий зовні, усередині буде вічнозеленим