Переклад тексту пісні Memorie di uno sconfitto, pt. 2 - Mostro

Memorie di uno sconfitto, pt. 2 (оригінал)

Nasco nel caldo del deserto
Apparentemente tutto calmo, tutto fermo
La sabbia copre il cemento
Non posso camminare, con le mani cerco il vento
Una culla fatta di legno
Fatico a dormire, un pensiero mi tiene sveglio
Mamma mi tiene in braccio, lontano dalla polvere
Ma come tocco terra, capisco che devo correre
Piccoli passi ma veloci, fuggo da incubi feroci
Correndo mi perdo i giochi
Incontro i serpenti, cammelli coi beduini
Cerco almeno di tenere i miei fratelli più vicini
In quella casa, che casini
Corro in salita, sopra le dune
Scorpioni sui miei vestiti, fanculo le mie paure
Da qui vedo le strade, non mi posso fermare
Quei piccoli passi ora sono delle falcate
Ma l’adolescenza è una tempesta, la sabbia si fa asfalto
Imparo a soffocare la rabbia dentro a un pianto
Chi scappa, qua è solo un codardo
Ma io non scappo, io sto cercando
Io continuo a correre, supero anche i miei amici
Corri in mezzo agli autobus, nel traffico, fra tutti gli edifici
Mi allontano ad ogni passo, sguardo basso ed occhi grigi
Chi dobbiamo essere per essere felici?
Ma a vent’anni nella giungla, sfreccio nella foresta
Tu non puoi fermarmi, spacco i rami con la testa
Ho il cuore più duro, sicuro, di una corteccia
Non sono un uomo, sono un’arma, io sono una freccia
E mi dimentico gli affetti, corro a denti stretti
Perché ho troppa paura che la vita non mi aspetti
Cosa faremo poi quando saremo soli e vecchi?
Resto il più bello di tutti in una stanza senza specchi
Le fughe dalle pantere, gufi e le lune piene
Qui è dove le bestie mangiano le tue preghiere
Mi volto un’ultima volta, vedo mio fratello cadere
Solo un altro passo e sono immerso nella neve
Ma tu lo sapevi che è vero
Che i sogni più grandi sono fatti di vetro
Feci un respiro e decisi che non mi sarei guardato più indietro
Per la prima volta io non so come rialzarmi
Nessuno può trovarmi o lanciarmi una corda
Il ghiaccio che mi blocca, il cuore come gli arti
Non mi farà più scrivere, mi chiuderà la bocca
Basta poco, uno schiocco di dita
Fuori il gelo, però dentro io scoppio di vita
La mia fine non è ancora questa
Vuol dire che corro, corro al doppio di prima
E sono fuori io da solo, nudo nella bufera
Sopravvissuto a tutto, lupo della Siberia
Ho camminato a lungo, fino ai piedi di questa montagna
Pensavo solo: «Ora non posso non farcela»
Dio mi guarda e dice: «Solo dove vai?»
Troppo scivolose le suole delle mie Nike
Mentre mi avvicino al sole gli urlo forte: «Ora vedrai»
Non sarò come la neve perché io non cadrò mai
Ventisette, sono in cima, sorrido per l’impresa
Davanti a una discesa, che mi porta ad un’altra salita
Da qua sopra che apprendo il senso di questa vita
La mia meta è una ricerca che non è finita
Una bufera si avvicina, è vero
Ma appare come un amico il tramonto dietro la crina
Io metto tutto quanto in una rima
E vado alla conquista della mia vita
Vediamo chi arriva prima

(переклад)

Я народився в жарі пустелі
Начебто все спокійно, все нерухомо
Пісок покриває бетон
Я не можу ходити, шукаю вітру руками
Люлька з дерева
Мені важко заснути, одна думка не дає мені спати
Мама тримає мене на руках, подалі від пилу
Але торкаючись землі, я розумію, що треба бігти
Маленькими, але швидкими кроками я рятуюся від лютих кошмарів
Бігаючи, я програю ігри
Я зустрічаю змій, верблюдів з бедуїнами
Принаймні я намагаюся тримати своїх братів ближче
У тому будинку який безлад
Я біжу вгору, через дюни
Скорпіони на моєму одязі, до біса мої страхи
Звідси я бачу вулиці, не можу зупинитися
Ті дитячі кроки тепер стали кроками
Але отроцтво - це буря, пісок стає асфальтом
Я вчуся стримувати гнів у крику
Хто тікає, той тут просто боягуз
Але я не тікаю, я шукаю
Я біжу, навіть обганяю друзів
Бігайте між автобусами, в пробках, між усіма будівлями
Я йду з кожним кроком, низький погляд і сірі очі
Ким ми маємо бути, щоб бути щасливими?
Але коли мені було двадцять років у джунглях, я кинувся в ліс
Мене не зупиниш, я головою розколю гілки
У мене твердіше, надійніше серце, ніж кора
Я не людина, я зброя, я стріла
І забуваю про ласки, бігаю, зціпивши зуби
Тому що я дуже боюся, що життя мене не дочекається
Що ми тоді будемо робити, коли залишимося самотні та старі?
Найкраще я відпочиваю в кімнаті без дзеркал
Втечі від пантер, сов і повного місяця
Тут звірі їдять ваші молитви
Обертаюся востаннє, бачу, як мій брат падає
Ще один крок і я глибоко в снігу
Але ти знав, що це правда
Що найбільші мрії зроблені зі скла
Я перевів подих і вирішив, що ніколи не озирнуся назад
Вперше не знаю, як встати
Ніхто не може знайти мене або кинути мені мотузку
Лід, що блокує мене, серце, як кінцівки
Він більше не змусить мене писати, він закриє мені рота
Це не займе багато, клацання пальцями
Зовні холодно, а всередині я вибухаю життям
Це ще не мій кінець
Це означає, що я бігаю, бігаю вдвічі більше, ніж раніше
І я один, голий у шторм
Пережив це все, сибірський вовк
Я довго йшов, аж до підніжжя цієї гори
Я просто думав: "Тепер я не можу цього не зробити"
Бог дивиться на мене і каже: «Тільки куди йдеш?»
Підошви моїх Nike занадто слизькі
Наближаючись до сонця, я голосно кричу: «Тепер ти побачиш»
Я не буду як сніг, тому що я ніколи не впаду
Двадцять сім, я на вершині, я посміхаюся за подвиг
Попереду спуск, який веде мене до іншого підйому
Звідси я дізнаюся сенс цього життя
Моя мета – пошуки, які не закінчені
Наближається шторм, це правда
Але захід сонця за кінським волосом постає як друг
Я це все склав у риму
І я збираюся перемогти своє життя
Подивимося, хто перший