Переклад тексту пісні Клён - Михаил Звездинский

Клён (оригінал)

Старый клен под окном увядает;
На душе будто кошки скребут.
Где-то филин истошно рыдает,
Где-то грустные песни поют.
Тучи виснут над самой избою,
Мелкий дождик с утра моросит;
Я боюсь повстречаться с тобою
После стольких взаимных обид.
Клен стучится в окошко слепое,
Словно путник своею клюкой.
Как хочу я любви и покоя,
Так давно позабывший покой.
Позабывший про смех и веселье,
Я гляжу за дорогу, туда,
Где всклокочена, будто с похмелья,
А над нею какая-то птица;
Жизнь уходит, а разве я жил?
Мне б забыться да водки напиться,
Чтобы хмель эту боль заглушил.
Старый клен, я тебя понимаю,
Ты, как я, одинок и забыт.
Я, как ты, не живу, а страдаю —
По иному судьба не велит.
На пустынной дороге осенней
Будем тихо с тобой увядать.
Ну, а в прошлом не сыщешь спасенья,
Хоть душа и стремится туда.

(переклад)

Старий клен під вікном в'яне;
На душі ніби кішки шкребуть.
Десь пугач нестямно ридає,
Десь сумні пісні співають.
Хмари виснуть над самою хатою,
Дрібний дощ з ранку мрячить;
Я боюся зустрітися з тобою
Після стільки взаємних образ.
Клен стукає в віконце сліпе,
Немов мандрівник своєю клюкою.
Як хочу я любові і спокою,
Так давно забув спокій.
Забув про сміх і веселощі,
Я дивлюся за дорогу, туди,
Де скуйовджена, ніби з похмілля,
А над нею якийсь птах;
Життя йде, а хіба я жив?
Мені б забути та горілки напитися,
Щоб хміль цей біль заглушив.
Старий клен, я тебе розумію,
Ти, як я, самотній і забутий.
Я, як ти, не живу, а страждаю
Інакше доля не велить.
На пустельній дорозі осінньої
Будемо тихо з тобою в'янути.
Ну, а в минулому не найдеш порятунку,
Хоч душа і прагне туди.