| Над нами сонце світить - не життя, а благодать,
|
| Тим, хто за нас у відповіді, давно час зрозуміти,
|
| Тим, хто за нас у відповіді, давно настав час зрозуміти, —
|
| Ми маленькі діти, ми хочемо гуляти.
|
| А нам кажуть, що катет коротший за гіпотенузу,
|
| А я кажу вам — вистачить, я втомився від цього тягаря.
|
| Па-ра-па-ра-ра па-ра коротша за гіпотенузу,
|
| Па-ра-па-ра-ра Па-ра втомився я від цього тягаря.
|
| Ах, стати б на світанку, прибрати б у стіл зошит,
|
| Тим, хто за нас у відповіді, давно час зрозуміти,
|
| Тим, хто за нас у відповіді, давно настав час зрозуміти, —
|
| Ми маленькі діти, ми хочемо гуляти.
|
| А нам кажуть: "Афіни війною пішли на Спарту",
|
| А я кажу: «Покинути хочу якнайшвидше парту!»
|
| Па-ра-па-ра-ра Па-ра, війною пішли на Спарту,
|
| Па-ра-па-ра-ра Па-ра, покинути скоріше б парту.
|
| Слова вперто ці я повторюватиму,
|
| Тим, хто за нас у відповіді, давно час зрозуміти,
|
| Тим, хто за нас у відповіді, давно настав час зрозуміти, —
|
| Ми маленькі діти, ми хочемо гуляти.
|
| А нам кажуть, що Волга впадає у Каспійське море,
|
| А я говорю, що довго не витримаю цього горя.
|
| Щоб стати, кажуть, людиною, крокувати треба в ногу з віком,
|
| А ми не хочемо крокувати, нам хочеться гуляти. |