Інформація про пісню На цій сторінці ви можете ознайомитися з текстом пісні Vergissmeinnicht, виконавця - METRICKZ. Пісня з альбому Ultraviolett 3, у жанрі Иностранный рэп и хип-хоп
Дата випуску: 03.09.2018
Лейбл звукозапису: DEATHOFMAJOR
Мова пісні: Німецька
Vergissmeinnicht(оригінал) |
Ich hab' geglaubt, dass wir für immer wär'n |
Doch weil im Leben nichts für immer währt |
Ist das so, als ob für immer Winter wär' |
Und was uns bleibt, sind leere Blicke, die nix sagen |
Lippen, die nicht wagen, unsre Stille zu durchschlagen |
Ich fall' rückwärts durch die Zeit und seh' uns wieder im November-Regen |
Nur wir beide, um uns rum war keine Menschenseele |
Sag zu mir ein letztes Mal, dass du nur mir gehörst |
Als hätten wir die Geister, die wir riefen nie beschwört |
Ich würd' mich lieber mit dir streiten, bis die Fetzen fliegen |
Als nochmal eine Nacht allein in meinem Bett zu liegen |
Ich bild' mir ein, dass diese Schritte hinter mir |
Zu dir gehör'n, doch merke, dass ich fantasier' |
Deine Augen wecken viel zu viele Bilder, die mich traurig stimm’n |
Die mich ins Wanken und mein Gleichgewicht zum Taumeln bring’n |
Man kann nur hassen, was man irgendwann geliebt hat |
Doch du hast mich geliebt, als ich’s am wenigsten verdient hab' |
Und wenn es zwischen uns ein letztes Mal Gewitter gibt |
Dann tu mir den Gefallen, geh, aber Vergissmeinnicht |
Denn erst vermisst man sich und dann vergisst man sich |
Auch wenn man nicht weiß, ob das am Ende alles richtig ist |
Und wenn es zwischen uns ein letztes Mal Gewitter gibt |
Dann tu mir den Gefallen, geh, aber Vergissmeinnicht |
Denn erst vermisst man sich und dann vergisst man sich |
Auch wenn man nicht weiß, ob das am Ende alles richtig ist |
Die Zeit heilt alle Wunden, ich verzichte gern darauf |
Damit ich dich niemals vergess' nehm' ich den Schmerz in Kauf |
Und was ich sag', hat nichts mit Schwäche zu tun |
Doch die größte meiner Schwächen bist im Endeffekt du |
Immer wenn ich dir durch Zufall auf der Straße begegne |
Steht mein Herz sekundenlang und ich nehm' wahr, dass ich lebe |
Hab' keine Ahnung, was da zwischen uns geschah |
Doch seitdem du weg bist, ist hier nichts mehr, wie es war |
Meine ungedämmte Kälte ist der Grund für deine Wärme |
Ich lass' hunderttausend Sterne für dich funkeln in der Ferne |
Weißt du noch, als ich dir sagte, «Bist du mit mir, dann bin ich mit dir» |
Ich merk', wie alles seinen Sinn verliert |
Früher Decken und paar Kissen, heute liegen Welten zwischen uns |
Und all die Fehler, die wir machten, steh’n im Mittelpunkt |
Doch wenn der große Wagen über uns am Himmel schwebt |
Weiß ich, dass wir kurz in eine Richtung seh’n |
Und wenn es zwischen uns ein letztes Mal Gewitter gibt |
Dann tu mir den Gefallen, geh, aber Vergissmeinnicht |
Denn erst vermisst man sich und dann vergisst man sich |
Auch wenn man nicht weiß, ob das am Ende alles richtig ist |
Und wenn es zwischen uns ein letztes Mal Gewitter gibt |
Dann tu mir den Gefallen, geh, aber Vergissmeinnicht |
Denn erst vermisst man sich und dann vergisst man sich |
Auch wenn man nicht weiß, ob das am Ende alles richtig ist |
Warst die Sonne nach dem Regen, mein Frühling nach dem Winter |
Mein Heute nach dem Morgen, mein Jetzt und mein für immer |
Und neben mir warst du mein besseres Ich |
Ich verspreche, ich vergesse dich nicht |
Du warst die Sonne nach dem Regen, mein Frühling nach dem Winter |
Mein Heute nach dem Morgen, mein Jetzt und mein für immer |
Und neben mir warst du mein besseres Ich |
Ich verspreche, ich vergesse dich nicht (vergesse dich nicht) |
Und wenn es zwischen uns ein letztes Mal Gewitter gibt |
Dann tu mir den Gefallen, geh, aber Vergissmeinnicht |
Denn erst vermisst man sich und dann vergisst man sich |
Auch wenn man nicht weiß, ob das am Ende alles richtig ist |
Und wenn es zwischen uns ein letztes Mal Gewitter gibt |
Dann tu mir den Gefallen, geh, aber Vergissmeinnicht |
Denn erst vermisst man sich und dann vergisst man sich |
Auch wenn man nicht weiß, ob das am Ende alles richtig ist |
(переклад) |
Я думав, що ми назавжди |
Але тому що в житті ніщо не триває вічно |
Невже завжди зима |
І те, що ми залишаємо, це пусті погляди, які нічого не говорять |
Губи, що не сміють прорватися крізь наше мовчання |
Я падаю назад у часі і знову бачу нас під листопадовим дощем |
Лише ми вдвох, навколо нас не було ні душі |
Скажи мені востаннє, що ти тільки мій |
Ніби ми ніколи не викликали тих духів, яких ми викликали |
Краще я з тобою сперечаюся, поки лахміття не полетить |
Ніж ще одну ніч лежати в моєму ліжку на самоті |
Я уявляю, що ці кроки позаду |
Належу тобі, але зверніть увагу, що я фантазую |
Твої очі пробуджують занадто багато образів, які засмучують мене |
Це змушує мене хитатися й похитувати рівновагу |
Ненавидіти можна тільки те, що колись любив |
Але ти любив мене тоді, коли я найменше цього заслуговував |
І якщо між нами буде остання гроза |
Тоді зроби мені послугу, йди, але незабудки |
Тому що спочатку ти сумуєш за собою, а потім забуваєш себе |
Навіть якщо ви не знаєте, чи все вийде правильно |
І якщо між нами буде остання гроза |
Тоді зроби мені послугу, йди, але незабудки |
Тому що спочатку ти сумуєш за собою, а потім забуваєш себе |
Навіть якщо ви не знаєте, чи все вийде правильно |
Час лікує всі рани, я щасливий без нього |
Щоб я ніколи не забув тебе, я приймаю біль |
І те, що я кажу, не має нічого спільного зі слабкістю |
Але, зрештою, найбільша моя слабкість – це ти |
Щоразу, коли я випадково зустріну тебе на вулиці |
Моє серце зупиняється на кілька секунд, і я розумію, що я живий |
Я поняття не маю, що сталося між нами |
Але з тих пір, як ти пішов, тут нічого не було так, як було |
Мій неізольований холод — причина твого тепла |
Я дозволю сто тисяч зірок виблискувати для тебе вдалині |
Пам'ятаєш, коли я сказав тобі: «Якщо ти зі мною, то я з тобою» |
Я помічаю, як усе втрачає сенс |
У минулому ковдри та кілька подушок, сьогодні ми розділяємо світи |
І всі помилки, які ми допустили, — це фокус |
Але коли велика ведмедиця ширяє в небі над нами |
Я знаю, що ми на мить дивимося в одному напрямку |
І якщо між нами буде остання гроза |
Тоді зроби мені послугу, йди, але незабудки |
Тому що спочатку ти сумуєш за собою, а потім забуваєш себе |
Навіть якщо ви не знаєте, чи все вийде правильно |
І якщо між нами буде остання гроза |
Тоді зроби мені послугу, йди, але незабудки |
Тому що спочатку ти сумуєш за собою, а потім забуваєш себе |
Навіть якщо ви не знаєте, чи все вийде правильно |
Чи були сонце після дощу, моя весна після зими |
Моє сьогодні післязавтра, моє зараз і моє назавжди |
І поруч зі мною ти був моїм кращим |
Обіцяю, що не забуду тебе |
Ти був сонцем після дощу, моєю весною після зими |
Моє сьогодні післязавтра, моє зараз і моє назавжди |
І поруч зі мною ти був моїм кращим |
Я обіцяю, що не забуду тебе (не забуду тебе) |
І якщо між нами буде остання гроза |
Тоді зроби мені послугу, йди, але незабудки |
Тому що спочатку ти сумуєш за собою, а потім забуваєш себе |
Навіть якщо ви не знаєте, чи все вийде правильно |
І якщо між нами буде остання гроза |
Тоді зроби мені послугу, йди, але незабудки |
Тому що спочатку ти сумуєш за собою, а потім забуваєш себе |
Навіть якщо ви не знаєте, чи все вийде правильно |