| Не дари мені квітів покупних,
|
| Збери мені букет польових,
|
| Щоб вірила я, щоб ти відчував—
|
| Це наші квіти, лише наші квіти.
|
| Ти піди на нехожений луг,
|
| Не жаль ні спини і ні рук,
|
| Щоб вірила я, щоб ти відчував—
|
| Це наші квіти, лише наші квіти.
|
| Заросло волошками небо,
|
| А ромашки із сонця та снігу,
|
| Польові квіти, польові квіти
|
| Невигадливі, непримхливі.
|
| Заросло волошками небо,
|
| А ромашки із сонця та снігу,
|
| Польові квіти, польові квіти,
|
| Як прості мрії.
|
| Не дари мені квітів покупних,
|
| Збери мені букет польових,
|
| Щоб вірила я, щоб ти відчував—
|
| Це наші квіти, лише наші квіти.
|
| І миліше подарунка мені немає,
|
| Чим такий ось, нехай скромний, букет,
|
| Щоб вірила я, щоб ти відчував—
|
| Це наші квіти, лише наші квіти.
|
| Заросло волошками небо,
|
| А ромашки із сонця та снігу,
|
| Польові квіти, польові квіти
|
| Невигадливі, непримхливі.
|
| Заросло волошками небо,
|
| А ромашки із сонця та снігу,
|
| Польові квіти, польові квіти,
|
| Як прості мрії. |