Інформація про пісню На цій сторінці ви можете ознайомитися з текстом пісні Именно такой '15, виконавця - ЛСП. Пісня з альбому Romantic Сolegtion, у жанрі Русский рэп
Дата випуску: 28.09.2015
Вікові обмеження: 18+
Лейбл звукозапису: ИП Боровков А.Ю, Студия СОЮЗ
Мова пісні: Російська мова
Именно такой '15(оригінал) |
По-моему, у нас отличный отпуск: |
Море, скалы и луны на них отблеск — |
Всё, как ты и хотела… |
И покрывало расстелено на холодном песке |
Мы так близки с тобой сейчас, да… В такой поздний час вдаль |
Смотрим — а там где-то чайки курлыкают и парят печально |
Твоя голова на моём плече худом |
Мы молчим вдвоём третий час, и в дом нам неохота |
Нам охота хоть чуточку отдохнуть в эту чудную ночь |
Ты, кстати, завтра мне начнёшь надоедать |
Недоедать, хныкать втихаря — но меня таким не взять |
И наши отношения так прервать нельзя |
Поэтому сегодня у меня с собой железяка колкая |
Я тыкаю тебе в голову |
Ты кричишь, ведь так больно |
Так же больно, как пусто на пляже |
Потом с тобою рядом грустно мы ляжем |
Груз на душе, что ты уже муляж |
Зато… |
Ты останешься в моей памяти именно такой… |
Спокойной, как море |
Тонущей во мне, как в море |
За это я тебя и люблю |
Ты останешься в моей памяти именно такой… |
Спокойной, как ветер |
Ты на том, я на этом свете |
Поэтому тебя и люблю |
Мы полежим недолго: полчаса, час — от силы |
Потом мне станет холодно, и я уйду отсюда |
Заверну тебя в покрывало и оставлю подумать |
Скажем, на вечность… (хе-хе-хе) |
Ветер с юга усиливается |
Значит, где-то через часик ты пойдёшь поплавать, |
А водоём чересчур опасен |
В часы прибоя, |
А я лягу в нашу кровать |
И буду на «геймбое» новые миры Марио открывать |
Сирены разбудят меня уже к утру |
К этому времени гарантированно ты пошла ко дну |
Мне придётся погрустить перед милицией одну минуту, |
Но мне и правда грустно |
Так что не трудно будет |
Со дна будет |
Через день извлечено почтительно |
Твоё молодое почти тело |
Закричу, как в голливудских фильмах: «Нет!» |
Потом выдавлю шесть слезинок из-под век |
Потом скажу спасателям: «Переживу обязательно, я же сильный!» |
И покину солнечный пляж с ними |
Потом закроюсь в нашей хижине с ними же |
Вымажу нос порошком, и их не обижу |
И пока они обсудят, кто ж тебя похоронил |
Буду радоваться, что любовь сохранил |
И что… |
Ты останешься в моей памяти именно такой… |
Спокойной, как море |
Тонущей во мне, как в море |
За это я тебя и люблю |
Ты останешься в моей памяти именно такой… |
Спокойной, как ветер |
Ты на том, я на этом свете |
Поэтому тебя и люблю |
Я уеду завтра утром, а сегодня |
Вернулся на место преступления… преступен ли я? |
Просто поменял твою короткую жизнь и нашу короткую любовь на одну |
Огромную, вечную |
Как это вонючее море… даже больше, наверное |
И напоследок я смотрю в эти голубые глаза |
Глубокие, очень глубокие глаза |
Они меня зовут, и я, скорей всего, ныряю в эти волны рая |
Умирая… убираю… упираясь… |
Умирая от грязной воды в лёгких (рыбки) |
Убираю проблемы — медуза из мозга |
Упираясь ногами в жидкий песок |
(переклад) |
На мою думку, у нас відмінна відпустка: |
Море, скелі та місяця на них відблиск — |
Все, як ти і хотіла… |
І покривало розстелено на холодному піску |
Ми так близькі з тобою зараз, так... У таку пізню годину вдалину |
Дивимося - а там десь чайки курликають і парять сумно |
Твоя голова на моєму плечі поганому |
Ми мовчимо вдвох третю годину, і вдома нам не хочеться |
Нам хочеться хоч трохи відпочити в цю чудову ніч |
Ти, до речі, завтра мені почнеш набридати |
Недоїдати, пхикати нишком — але таким таким не взяти |
І наші стосунки так перервати не можна |
Тому сьогодні у мені з собою залізяка колка |
Я тикаю тобі в голову |
Ти кричиш, адже так боляче |
Таке боляче, як порожньо на пляжі |
Потім із тобою поруч сумно ми ляжемо |
Вантаж на душі, що ти вже муляж |
Зате... |
Ти залишишся в моїй пам'яті саме такий… |
Спокійний, як море |
Тонучої у мені, як у море |
За це я тебе і люблю |
Ти залишишся в моїй пам'яті саме такий… |
Спокійний, як вітер |
Ти на цьому, я на цьому світлі |
Тому тебе і люблю |
Ми полежимо недовго: півгодини, годину від сили |
Потім мені стане холодно, і я піду звідси |
Загорну тебе в покривало і залишу подумати |
Скажімо, на вічність… (хе-хе-хе) |
Вітер з півдня посилюється |
Значить, десь через годинку ти підеш поплавати, |
А водоєм надто небезпечний |
В години прибою, |
А я ляжу в наше ліжко |
І буду на «геймбої» нові світи Маріо відкривати |
Сирени розбудять мене вже до ранку |
До цього часу гарантовано ти пішла до дна |
Мені доведеться понуритися перед міліцією одну хвилину, |
Але мені і правда сумно |
Так що не буде важко |
З дна буде |
Через день вилучено шанобливо |
Твоє молоде майже тіло |
Закричу, як у голлівудських фільмах: «Ні!» |
Потім видавлю шість сльозинок з-під повік |
Потім скажу рятувальникам: «Переживу обов'язково, я ж сильний!» |
І покину сонячний пляж з ними |
Потім закриюся в нашій хатині з ними |
Вимажу ніс порошком, і їх не ображу |
І поки вони обговорять, хто ж тебе поховав |
Радію, що любов зберіг |
І що… |
Ти залишишся в моїй пам'яті саме такий… |
Спокійний, як море |
Тонучої у мені, як у море |
За це я тебе і люблю |
Ти залишишся в моїй пам'яті саме такий… |
Спокійний, як вітер |
Ти на цьому, я на цьому світлі |
Тому тебе і люблю |
Я поїду завтра вранці, а сьогодні |
Повернувся на місце злочину... чи я? |
Просто змінив твоє коротке життя і наше коротке кохання на одне |
Величезну, вічну |
Як це смердюче море… навіть більше, мабуть |
І наостанок я дивлюся в ці блакитні очі |
Глибокі, дуже глибокі очі |
Вони мене звуть, і я, швидше за все, пірнаю в ці хвилі раю |
Вмираючи… прибираю… упираючись… |
Вмираючи від брудної води в легких (рибки) |
Забираю проблеми — медуза з мозку |
Упираючись ногами в рідкий пісок |