Інформація про пісню На цій сторінці ви можете ознайомитися з текстом пісні Fantastico! (BEBO #2), виконавця - Lo Stato Sociale.
Дата випуску: 05.03.2021
Вікові обмеження: 18+
Мова пісні: Італійська
Fantastico! (BEBO #2)(оригінал) |
Mare fuori stagione mi sembra un po' forzato |
Andarci, viverci, dire che è bello |
Qui per esempio è tutto molto più civilizzato di quanto uno si immagini |
Dici: «Il mare fuori stagione è come una grande sfida contro la natura» |
La lotta delle onde contro la terra |
Un inquadratura suggestiva e il colore delle produzioni Netflix |
Me lo sono messo alle spalle e tira un vento boia |
Gli do proprio fisicamente le spalle |
Perché la panchina dove mi sono seduto guarda la strada |
Fa freddo per essere una mzza stagione |
E fa freddo per ssere un momento in cui dovrebbe andare tutto tranquillo |
In accelerazione o in frenata |
Con il pilota automatico verso l’afa e le zanzare |
Verso quelli con la pressione bassa che sbuffano |
Quelli che le città sono meglio da vuote |
Quelli che ci vedono sempre una cosa dentro le cose |
E a me questa cosa delle cose dentro le cose non mi convince |
Sono giorni convulsi |
Per qualche ora va bene |
Per qualche ora non va bene |
Fosse per me andrebbe tutto bene |
Se non fosse per il vociare delle persone |
O il trambusto dei tavoli che tornano ad occupare i dehor |
Se non fosse per il suono delle chiavi in tasca |
E il numero impressionante dei pensieri che per molto tempo si ingigantiscono |
Fino a spingere sulle pareti del cranio |
Come a voler uscire a tutti i costi, tutti assieme, pericolosamente |
Se non fosse per questa sensazione di vuoto |
Che poi, senza annunciarsi, prende il campo e cambia l’ordine delle cose |
Delle mie cose |
Che non so dargli nemmeno un nome |
«Non puoi sempre dare la colpa agli altri» dice |
Però ogni tanto è proprio colpa degli altri |
E fare una panchina che guarda la strada e dà le spalle al mare |
Mi dà l’impressione di qualcuno che ha voluto fare un dispetto |
A chi si è stancato e vuole fermarsi |
Allora mi metto un po' il cappuccio e aspetto |
Perché devo aspettare un po' su questa panchina |
Non ho voglia, sto un po' troppo male se penso ai soldi |
Sono sul lungomare del cazzo diciamolo |
Un lungomare brutto, invisibile al cuore |
Il cui merito più grande è quello di normalizzarsi nella pietà di tutti i giorni |
Una pietà che toglie il mito, la vanità, la politica |
Tutte quelle cose che questo tempo dice essere marginali |
Hanno preso il mare e lo hanno sostituito con un freddo toponimo |
Un lungomare |
«Sono in un posto che è una cazzata» ho pensato così |
Però c'è il mare, che bello |
Insomma fa brutto tempo |
Però passano gli aerei |
Perché c'è un aeroporto importante qui vicino |
E Nicola e Paola dicono che è assurdo pensare che gli aerei volino |
A me, in questi giorni, sembra assurdo che le cose non volino da sole |
Se le hai progettate e costruire come le dovevi progettare e costruire |
Mi sarebbe piaciuto fare il pilota di Formula Uno |
Ma non avevo né i soldi né il fisico |
Avrei guidato volentieri pure gli autobus come il mio babbo |
E invece scrivo in riva al mare mentre aspetto su una panchina orientata verso |
un ristorante basso |
Una palazzina rovinata |
Due signore che passano discutendo |
Non era minimamente nei progetti, ma devo dire una cosa |
Prima, nel market dei prodotti per la casa, la radio ha trasmesso l’oroscopo |
Per la Vergine sarebbe stato un giorno fantastico |
Ha detto proprio così |
E io ero in un market per prodotti casalinghi la mattina presto |
Al mare fuori stagione che malgrado tutto |
Mi sembra comunque un’idea così così |
Quella del mare fuori stagione |
Allora mi siedo qui su questa panchina dalla parte sbagliata della vista |
Allora mi siedo qui su questa panchina dalla parte sbagliata della vita |
E penso che certuni dovrebbero fidarsi più delle circostanze che di se stessi |
Io pure |
(переклад) |
Море поза сезоном мені здається трохи вимушеним |
Іди туди, живи там, скажи, що там красиво |
Тут, наприклад, все набагато цивілізованіше, ніж можна собі уявити |
Ви кажете: «Море не в сезон, як великий виклик природі» |
Боротьба хвиль з землею |
Навідний знімок і колір продукції Netflix |
Ставлю за собою, а там катовий вітер |
Я справді повертаюся до нього |
Тому що лавка, де я сидів, виходить на вулицю |
Для середини сезону холодно |
І холодно бути часом, коли все повинно бути тихо |
При прискоренні або гальмуванні |
З автоматичним пілотом назустріч спекі та комарам |
Для людей з низьким кров'яним тиском, які хропуть |
Тим містам краще пустувати |
Ті, хто завжди бачить у речах щось одне |
І для мене ця річ у речах не переконує |
Це напружені дні |
Кілька годин добре |
На кілька годин це не добре |
Якби від мене залежало, все було б добре |
Якби не крики людей |
Або метушня за столиками, які повертаються, щоб зайняти відкриті майданчики |
Якби не стукіт ключів у кишені |
І вражаюча кількість думок, які надовго збільшуються |
Вгору натискати на стінки черепа |
Ніби хотіти за всяку ціну вийти, всі разом, небезпечно |
Якби не це відчуття порожнечі |
Хто потім, не оголошуючи себе, виходить на поле і змінює порядок речей |
Про мої речі |
Я навіть не можу назвати це |
«Не можна завжди звинувачувати інших», — каже він |
Але час від часу в цьому винні інші |
І зробити лавку, що виходить на вулицю і спиною до моря |
Це справляє на мене враження людини, яка хотіла зробити зло |
Тим, хто втомився і хоче зупинитися |
Тоді я одягаю капюшон і чекаю |
Чому я маю чекати деякий час на цій лавці? |
Мені не хочеться, мене трохи нудить, коли я думаю про гроші |
Я на довбаній набережній, давайте подивимося правді в очі |
Потворна набережна, серцю невидима |
Чиєю найбільшою заслугою є нормалізація повсякденної побожності |
Шкода, яка забирає міф, марнославство, політику |
Усе те, що говорить цей час, маргінальне |
Взяли море і замінили його холодним топонімом |
Набережна |
«Я в такому місці, де лайно», — так я подумав |
Але там море, яке гарне |
Словом, погода погана |
Але літаки проходять |
Тому що поруч є важливий аеропорт |
А Нікола та Паола кажуть, що абсурдно думати, що літаки літають |
Мені сьогодні здається абсурдом, що речі не літають самі собою |
Якщо ви спроектували та побудували їх так, як ви мали їх спроектувати та побудувати |
Я б хотів бути гонщиком Формули-1 |
Але в мене не було ні грошей, ні тіла |
Я б із задоволенням водив автобуси, як мій тато |
Натомість я пишу біля моря, поки чекаю на лавці обличчям до мене |
низький ресторан |
Зруйнована будівля |
Дві жінки, що йдуть повз суперечки |
Це взагалі не було в планах, але мушу сказати одне |
Раніше на ринку товарів для дому радіо транслювало гороскоп |
Це був великий день для Богородиці |
Ось що він сказав |
А я рано вранці був на ринку господарських товарів |
На море не в сезон, що попри все |
Проте мені здається така ідея |
Що з моря не в сезон |
Тому я сиджу тут, на цій лавці, не з того боку |
Тож я сиджу тут, на цій лавці, на неправильному боці життя |
І я думаю, що деякі люди повинні більше довіряти обставинам, ніж собі |
Я також |