| На таємному привалі в глухому чорнолісі
|
| Пливе над річкою світло-сизий туман.
|
| Встає з туману трохи чутна пісня,
|
| Негучна пісня лісових партизанів.
|
| Вогнища не розкладеш, щоб лиха не вийшло,
|
| Цигарку і ту не запалиш, дивись.
|
| Лише пісню затягнеш, так тихо, трохи чутно,
|
| Щоб тільки слова віддавалися в грудях.
|
| Приспів:
|
| «Бий ворога де завгодно!
|
| Бий ворога чим попало!
|
| Багато їх пало, а все-таки мало!
|
| Мало їх впало! |
| Треба ще!"
|
| Проноситься пісня над краєм, що випалений,
|
| Летить по напоєних кров'ю луках.
|
| Великою надією для тих, хто скривджений
|
| І чорною загибеллю лютим ворогам!
|
| Зве вона таємно, дзвенить вона глухо,
|
| А якщо прорветься — то б'є напролом!
|
| Бджолою свинцевою впивається муха
|
| І червоним здіймається вгору півнем!
|
| Приспів:
|
| «Бий ворога де завгодно!
|
| Бий ворога чим попало!
|
| Багато їх пало, а все-таки мало!
|
| Мало їх впало! |
| Треба ще!"
|
| Залізна пісня боротьби і відваги,
|
| Наваючи насильникам жах і страх.
|
| Вітає вона над кварталами Праги,
|
| У предместьях Парижа, балканських горах.
|
| Встромляючись кинджалом, вливаючись отрутою,
|
| Вона по п'ятах за фашистом іде.
|
| І месника дарує безсмертною славою,
|
| І нових борців за собою веде!
|
| Приспів:
|
| «Бий ворога де завгодно!
|
| Бий ворога чим попало!
|
| Багато їх пало, а все-таки мало!
|
| Мало їх впало! |
| Треба ще, ще, ще, ще.
|
| Треба ще!" |