| Було, я від цього слова біжу
|
| І ніяк втекти не можу
|
| Було опустілу пісню свою,
|
| Я тобі на прощання співаю
|
| Було, дорікати я тобі - не хочу
|
| Не заплачу і не закричу
|
| Було...
|
| Не заплачу і не закричу
|
| Гаразд, промайнуло, прошуміло, пройшло
|
| І Земля - не зітхне важко,
|
| Гаразд, не зав'яне вільха біля води
|
| Не розтануть полярні льоди
|
| Гаразд, не обрушиться з неба зірка
|
| І не зустрінемося ми ніколи
|
| Гаразд,
|
| Нехай не зустрінемось ми ніколи
|
| Ніколи тебе тебе не забути
|
| І поки що живу на світі я
|
| Не забути, тебе – не розлюбити
|
| Ти - доля, доля та життя моє
|
| Знову, не боячись мовчазних доріг
|
| Я одного разу зроблю крок за поріг
|
| Знову, я ніби по тонкому льоду
|
| У приховану пам'ять прийду
|
| Знову, над безкрайньою землею зранку
|
| Зашумлять і закрутять вітри
|
| Знову,
|
| Над землею закружляють вітри
|
| Сонце, розкриє молоді промені
|
| Ах, як будуть вони гарячі
|
| Сонце царюватиме в кожному вікні
|
| Руки простягатиме мені
|
| Сонце, буде в величезному небі сяяти
|
| І в нього, я повірю знову
|
| Сонце!
|
| Я одного разу повірю знову
|
| Ніколи тебе тебе не забути
|
| І поки що живу на світі я
|
| Не забути, тебе – не розлюбити
|
| Ти - доля, доля та життя моє
|
| Чуєш, я колись зустріну кохання
|
| Обов'язково зустріну кохання
|
| Чуєш, повінь підступить вона,
|
| Неначе ранок настане, вона
|
| Чуєш, я від щастя сміючись і кохаючи
|
| Цієї миті - я забуду тебе
|
| Чуєш,
|
| Цієї миті - я забуду тебе
|
| Ніколи тебе тебе не забути
|
| І поки що живу на світі я
|
| Не забути, тебе – не розлюбити
|
| Ти - доля, доля та життя моє
|
| Доля і життя моє |