Переклад тексту пісні Пианист - Красная плесень

Пианист (оригінал)

Утро, полшестого, солнце светит в глаз,
Со мной девчонка рядом,
Значит, ты — не пианист.
Немного потянулся, открыл второй я глаз —
Еще одна девчонка!
Ну точно, ты — не пианист!
Я тихо встал с постели, чтоб их не разбудить,
Достал в кармане спички и вышел покурить,
Взглянул на ясно небо, настроенье — класс!
Но тут его испортил…
— Какой-то пианист.
— Он играл на трубе на восьмом этаже
И пел про любовь луне,
— Он на нервах играл,
Он сонет сочинял,
— И всех он достал уже.
Я стою на пляже, распиваю квас,
Рядом загорает какой-то металлист,
Он занял мое место и гамбургер жевал,
Играл он на гитаре,
— Ну точно металлист!
— Я тихо выпил кружку, в бильярд пошел играть,
Забрал свою подружку, мол, хватит загорать!
К тому же в это время обеденный был час,
Но громко его портил
— Все тот же металлист.
— Он играл на губе, тарахтел на трубе,
По гитаре ногами стучал,
— Он на нервах играл,
Он сонет сочинял,
— И всех он уже достал.
Я залез на вышку, и в воду я нырнул,
Но вдруг случилась лажа: я чуть не утонул,
Я сбил кому-то маску и повредил балласт,
Ведь в этом месте плавал
— Какой-то водолаз.
— Он стал тонуть с испугу, и жестами махал,
Баллон опустошился, он ласту потерял,
Меня схватил за плавки, за ноги и за таз,
И вот тогдя я понял,
— Что он точно водолаз!
— Он орал под водой,
И, махая ногой,
Ласту свою искал,
— Он на нервах играл,
Он сонет сочинял,
— Как он меня достал!

(переклад)

Ранок, пів на шосту, сонце світить в очі,
Зі мною дівчисько поруч,
Значить, ти - не піаніст.
Трохи потягнувся, відкрив другий я очі.
Ще одне дівчисько!
Ну точно, ти не піаніст!
Я тихо встав з постелі, щоб їх не розбудити,
Дістав у кишені сірника і вийшов покурити,
Глянув на небо, настрій — клас!
Але тут його зіпсував...
— Якийсь піаніст.
— Він грав на трубі на восьмому поверсі
І співав про кохання місяцю,
— Він на нервах грав,
Він сонет складав,
— І всіх він дістав уже.
Я стою на пляжі, розпиваю квас,
Поруч загоряє якийсь металіст,
Він зайняв моє місце і гамбургер жував,
Грав він на гітарі,
— Ну точно металіст!
—Я тихо випив кухоль, убільярд пішов грати,
Забрав свою подружку, мовляв, вистачить засмагати!
До того ж у це час обідня була година,
Але голосно його псував
- Все той же металіст.
— Він грав на губі, торохтів на трубі,
По гітарі ногами стукав,
— Він на нервах грав,
Він сонет складав,
— І всіх він уже дістав.
Я заліз на вишку, і в воду я пірнув,
Але раптом трапилася лажа: я трохи не потонув,
Я збив комусь маску і пошкодив баласт,
Адже в цьому місці плавав
— Якийсь водолаз.
— Він став тонути з переляку, і жестами махав,
Балон спустошився, він ласту втратив,
Мене схопив за плавки, за ноги та за таз,
І ось тоді я зрозумів,
— Що він точно водолаз!
— Він кричав під водою,
І, махаючи ногою,
Ласту свою шукав,
— Він на нервах грав,
Він сонет складав,
—Як він мене дістав!