| Днями я почув, що був дуже п’яний
|
| Розлютився голий з церковної вежі, де живе Господь Бог
|
| Кидала бруд на жердину качку, дико махаючи
|
| А я закричав: «Ти мене ніколи не впіймаєш, бо я зараз піду на місяць!»
|
| Тож я подзвонив у дзвони, справді, справді всім
|
| А я стрибнув і заплакав "Я такий товстий херувим-янгол"
|
| На півдорозі зрозумів - я не літаю, я падаю!
|
| І з «Алілуя!» |
| Я розбив солом’яний дах
|
| І люди кажуть: "Хлопчик, чи це правда?"
|
| Як до біса я повинен знати, я був не зовсім там
|
| А люди кажуть: «Хлопче, хлопче, хлопче, генерале…
|
| Невже такий п’яниця, як ти, не може бути живим!»
|
| А я вам розсудливо скажу: «Я п’ю, значить, я!»
|
| Тож я зкотився з даху будинку, мабуть, трохи ошелешений
|
| З брязканням у свинарці та грязюкою по коліна
|
| Незабаром прийшла качка-жердина і наказала мені прийти
|
| Я закричав: «Поїдь мене! |
| Я спраглий, вільний і незламний!»
|
| А потім я невиразно засміявся, і майже кинувся геть
|
| І впав, махаючи своїм прапором верхи на колодязі
|
| Я гавкав: «Я володар підземного світу
|
| А темні кола, мухи, ну, бережися!
|
| І люди кажуть: "Хлопчик, чи це правда?"
|
| Як до біса я повинен знати, я був не зовсім там
|
| А люди кажуть: «Хлопче, хлопче, хлопче, генерале…
|
| Невже такий п’яниця, як ти, не може бути живим!»
|
| А я вам розсудливо скажу: «Я п’ю, значить, я!»
|
| Потім копи витягнули мене з колодязя за дупу на відро
|
| Як Бог створив мене, я зухвало стояв перед ними
|
| І я попередив їх: «Ви, опариші, гей, я вам прямо кажу
|
| Я Хотзілла, і в цьому світі я роблю те, що хочу!
|
| Я щось на кшталт щасливого ведмедя, що випускає промені зі свого живота
|
| Тож не підходь до мене занадто близько, інакше з тобою покінчено!»
|
| Але вони прийшли, і я стріляв променями, і вони теж прийшли
|
| Глибоко з мого шлунка, просто якось внизу
|
| І люди кажуть: "Хлопчик, чи це правда?"
|
| Як до біса я повинен знати, я був не зовсім там
|
| А люди кажуть: «Хлопче, хлопче, хлопче, генерале…
|
| Невже такий п’яниця, як ти, не може бути живим!»
|
| А я вам розсудливо скажу: «Я п’ю, значить, я!»
|
| І це ще не все, так, так кажуть люди
|
| Історія триває довше, ніж, мабуть, слід
|
| Але поки що має вистачити, так, на сьогодні все
|
| Якщо захочете, буде продовження |