| Я по талому снігу йшов
|
| Обпалюючи кожен м'яз своїх невдач
|
| Сиренами ревли мої очі
|
| У тон піднесеним парканами та сірим будинкам
|
| Тут до світанку рукою подати,
|
| Але кружилася душа на худих ногах
|
| Люті оскали собак
|
| Ломали на уламки мою віру в себе
|
| Ти ж знаєш усі ці симптоми…
|
| Відлітає в порожнечу мій голос
|
| Десь двійники наші щасливі
|
| Сірі стелі нас збожеволіли
|
| Закінчено happy end, - на зовсім;
|
| Щоб любити тебе сильніше — зненавидів усіх
|
| Я відпускаю те, що так бережу
|
| На своєму березі у відносин беру перекур
|
| Час - батут, і всі недоступні тут!
|
| Кожен із нас таємниця, а голові війна
|
| Ноги ведуть мене сиренами
|
| Там, де помру за мир своїми законами
|
| Цей тваринний світ нас доїдає
|
| Засинаючи — я не можу, — набридає!
|
| Десь двійники наші щасливі
|
| Сірі стелі нас збожеволіли
|
| Закінчено happy end, - на зовсім;
|
| Щоб любити тебе сильніше — зненавидів усіх
|
| Я занурююся на дно, від браку голосу
|
| Переслідує чорна смуга
|
| Я вже забув запах рідного міста
|
| Раніше так боявся всього нового
|
| У відкритому магазині сумував так самотньо
|
| Я шукав на вітринах товар з позначкою «щастя»
|
| Заглядав уночі в чужі вікна
|
| Бачив чужі сім'ї, так і не став їх часткою
|
| Під серцем ховаємо гематоми
|
| Ангел, відповідай, хто ми? |
| Мамо, ми так монотонні
|
| Прокурений бар жалюгідний, як і я
|
| Я іду мовчки, суспільство не прийнявши
|
| Десь двійники наші щасливі
|
| Сірі стелі нас збожеволіли
|
| Закінчено happy end, - на зовсім;
|
| Щоб любити тебе сильніше — зненавидів усіх |