Переклад тексту пісні Такое чувство - Каста

Такое чувство (оригінал)

Ночь.
Сна ни в одном глазу,
Время около двух.
Мне всегда не в моготу
Дождаться чтобы день потух.
Открыт был бук,
Клавиатуре дам тепло своих рук
Это я тебе пишу письмо, мой друг.
Вот хватило духу выдать то, о чем не скажешь в слух:
О том, что мир мой стал хрупок и замкнут в круг.
В углу, как плут, следит за мной паук,
Беспорядок вокруг, валится все из рук
Тут фейсконтроль уже привык к бейсболкам и висячей мотне
В клубах, где все выглядят теперь модней
И сдался мне весь цирк этой ночной голимотьи?
Мне попросту стали невыносимы дни
Знаешь, наш город не велик, хочу умчать в столицу
От тех кто меня злит, от одних и тех же лиц.
Я лишаюсь интереса здесь и вкуса
Вот сегодня — вот нахуя я сегодня проснулся?
Все смысла лишено, проще говоря
У меня все решено и я срываюсь с якоря
Гаснет gmail и я шлю тебе в этом письме
Все что на душе имел и чем поделиться посмел
Такое чувство, что время проходит зря
Такое чувство, что иссякает заряд
Такое скверное чувство.
Смирись с ним
Или решись на большие перемены в жизни.
Такое чувство, что время проходит зря
Такое чувство, что иссякает заряд
Такое скверное чувство.
Смирись с ним
Или решись на большие перемены в жизни.
Я двух метровый микрон.
Утром в метро.
Какой там трон?
Валить надо чую нутром.
Мой дом — притон, притом — стены голый бетон.
Голуби в тон с вечно серым небом от дыма авто
Зато я живу в самом большом городе
И, как и многие здесь,
Выходных жду, коротая дни
Одних тянут словно магнит здешние огни
Других трудно назвать людьми
Искры не видно в них
Я вник не в миг, что по дому родному тоскую
Скоро три года, как приехал посмотреть Москву я
Город сосет из нас силы словно насосом
Мы мечемся, как в сети лосось,
Но не подаем сигнала sos
И если эти тучи сгустились именно надо мной
Видимо мне давно надо домой
И пусть придется все с нуля начать, не спать ночами,
Но меня, по крайней мере, люди будут замечать
Как над морем чаек или как большие корабли у причала
Все мы рано или поздно вернемся туда,
Где жизнь взяла начало.
Чао вечно серое небо, пробки и смог
Да простят меня здешние жители,
Но я б здесь жить не смог
Такое чувство, что время проходит зря
Такое чувство, что иссякает заряд
Такое скверное чувство.
Смирись с ним
Или решись на большие перемены в жизни.
Такое чувство, что время проходит зря
Такое чувство, что иссякает заряд
Такое скверное чувство.
Смирись с ним
Или решись на большие перемены в жизни.

(переклад)

Ніч.
Сну в жодному оці,
Час близько двох.
Мені завжди не в моготу
Дочекатися щоб день згас.
Відкритий був бук,
Клавіатурі дам тепло своїх рук
Це я тобі пишу листа, мій друже.
Ось вистачило духу видати те, про що не скажеш у слух:
Про те, що мій світ став крихкий і замкнутий у коло.
У кутку, як шахрай, стежить за мною павук,
Безлад навколо, валиться все з рук
Тут фейсконтроль вже звик до бейсболок і висячої мотні.
У клубах, де всі виглядають тепер моднішими
І здався мені весь цирк цієї нічної голімотки?
Мені просто стали нестерпними дні
Знаєш, наше місто не велике, хочу помчати до столиці
Від тих хто мене злить, від тих самих осіб.
Я втрачаю інтерес тут і смаку
Ось сьогодні - ось нахуя я сьогодні прокинувся?
Усі сенсу позбавлено, простіше кажучи
У мене все вирішено і я зриваюся з якоря
Гасне gmail і я шлю тобі в цьому листі
Все що на душі мав і чим поділитися наважився
Таке почуття, що час минає даремно
Таке почуття, що вичерпується заряд
Таке погане почуття.
Змирись з ним
Або зважись на великі зміни у житті.
Таке почуття, що час минає даремно
Таке почуття, що вичерпується заряд
Таке погане почуття.
Змирись з ним
Або зважись на великі зміни у житті.
Я двох метровий мікрон.
Вранці у метро.
Який там трон?
Валити треба чую нутром.
Мій будинок — кубло, а стіни — голий бетон.
Голуби в тон із вічно сірим небом від диму авто
Зате я живу у найбільшому місті
І, як і багато хто тут,
Вихідних чекаю, коротаючи дні
Одних тягнуть наче магніт тутешні вогні
Інших важко назвати людьми
Іскри не видно в них
Я вникнув не в мить, що по дому рідному сумую
Скоро три роки, як приїхав подивитись Москву я
Місто смокче з нас сили наче насосом
Ми кидаємося, як у мережі лосось,
Але не подаємо сигналу sos
І якщо ці хмари згустилися саме з мене
Мабуть мені давно треба додому
І нехай доведеться все з нуля почати, не спати ночами,
Але мене принаймні люди помічатимуть
Як над морем чайок чи як великі кораблі біля причалу
Усі ми рано чи пізно повернемося туди,
Де життя взяло початок.
Чао вічно сіре небо, пробки та зміг
Нехай вибачать мене тутешні мешканці,
Але я б тут жити не зміг
Таке почуття, що час минає даремно
Таке почуття, що вичерпується заряд
Таке погане почуття.
Змирись з ним
Або зважись на великі зміни у житті.
Таке почуття, що час минає даремно
Таке почуття, що вичерпується заряд
Таке погане почуття.
Змирись з ним
Або зважись на великі зміни у житті.