Інформація про пісню На цій сторінці ви можете ознайомитися з текстом пісні Рано ещё хоронить нас, виконавця - Каста. Пісня з альбому Об изъяне понятно, у жанрі Русский рэп
Дата випуску: 03.12.2019
Лейбл звукозапису: Respect Production
Мова пісні: Російська мова
Рано ещё хоронить нас(оригінал) |
Наш борт разломлен; |
в огромных волнах |
Враг нас хоронит непокорённых |
В обломках брёвен гребём и тонем |
Как нас могли так разбить в итоге? |
Мы думали, нам по силам враг любой, |
Но погиб флот, разбит в лоб, проигран бой |
И может, нам лучше сгинуть к праотцам |
Чем пытаться до конца барахтаться |
Это был последний вдох, самый мой трудный вдох |
Я смог вынырнуть из моря, но снова я под водой |
Тянет водоворот, броневой тонет борт |
Дай же вырваться на волю мне, чёрт — но он не даёт |
Раз и ещё разок, раз и ещё разок, раз |
Не время лечь на песок, раз и ещё разок |
К смерти никогда никто не бывает готов, |
Но пока внутри меня вдох, рано подводить итог |
Рано ещё хоронить нас |
Мы не сдаёмся на милость |
Рано ещё хоронить нас |
Мы не сдаёмся на милость |
В тот момент я точно решил |
Что погибну, что мне больше не жить |
И нет сил ни на замах, ни на жим |
И воды вдохнул взахлёб от души |
В тот момент, когда я решил |
Что погиб, какой-то силой пружин |
Меня вырвали на свет, я был жив |
И выблёвывал назад литражи |
Скрутился в лодке, от холода не чую стоп |
Продрог до лёгких, бьёт лихорадочный озноб |
Ищем тонущих, вдруг кого втащим к нам |
В водной толще рука ещё одна |
Тянем ещё одного, в удушье солью харкает |
Как и наши души, был на волосок от якоря |
За бортом плывут обломки среди волн |
Край верёвки швартовой и больше никого |
Рано ещё хоронить нас (и-раз, и-раз) |
Мы не сдаёмся на милость (и-раз, и-раз) |
Рано ещё хоронить нас (и-раз, и-раз) |
Мы не сдаёмся на милость (и-раз, и-раз) |
То, что было дальше, всем давно известно |
Об этом сложены легенды, сочинены песни |
Ещё не успели сковать Север льды |
Как мы разбили врага в пепел и дым |
Вместе с нами сражались даже те, кто |
Нам никогда раньше не был предан |
Увидав нас несломленных и бессмертных |
Третьи силы примкнули к нам беззаветно |
Вспоминаю сейчас, что всё-таки самым сложным |
Было духом не пасть, когда нас враг изничтожил |
Не поникнуть, смирясь, что проиграл безнадёжно |
Главным было в тот час сделать всё, что только можешь |
Да, когда болтало нас в шлюпке горстью калек |
Всё, что у нас было — песня, наш оберег |
Гребли мы раненые, насквозь околев |
И все орали мы хором этот запев |
Рано ещё хоронить нас (и-раз, и-раз) |
Мы не сдаёмся на милость (и-раз, и-раз) |
Рано ещё хоронить нас (и-раз, и-раз) |
Мы не сдаёмся на милость (и-раз, и-раз) |
(переклад) |
Наш борт розламаний; |
у величезних хвилях |
Ворог нас ховає непокорених |
В обломках колод гребенем і тонем |
Як нас могли так розбити в підсумку? |
Ми думали, нам по силах ворог будь-який, |
Але загинув флот, розбитий у лоб, програний бій |
І може, нам краще згинути до праотців |
Чим намагатися до кінця борсатися |
Це був останній вдих, мій найважчий вдих |
Я зміг виринути з моря, але знову я під водою |
Тягне вир, броньовий тоне борт |
Дай же вирватися на волю мені, чорт — але він не дає |
Раз і ще раз, раз і ще раз, раз |
Не час лягти на пісок, раз і ще раз |
До смерті ніколи ніхто не буває готовий, |
Але поки всередині мене вдих, рано підбивати підсумок |
Рано ще ховати нас |
Ми не здаємося на милість |
Рано ще ховати нас |
Ми не здаємося на милість |
У той момент я точно вирішив |
Що загину, що мені більше не жити |
І немає сил ні на покух, ні нажим |
І води вдихнув захлинаючись від душі |
В той момент, коли я вирішив |
Що загинув, якоюсь силою пружин |
Мене вирвали на світло, я був живий |
І вибльовував назад літражі |
Скрутився в човні, від холоду не чу стоп |
Продрог до легких, б'є гарячковий озноб |
Шукаємо тонучих, раптом кого втягнемо до нам |
У водній товщі рука ще одна |
Тягнемо ще одного, в задушливість сіллю харкає |
Як і наші душі, був на волосок від якоря |
За бортом пливуть уламки серед хвиль |
Край мотузки швартової і більше нікого |
Рано ще ховати нас (і-раз, і-раз) |
Ми не здаємося на милість (і-раз, і-раз) |
Рано ще ховати нас (і-раз, і-раз) |
Ми не здаємося на милість (і-раз, і-раз) |
Те, що було далі, усім давно відоме |
Про це складено легенди, написано пісні |
Ще не встигли скувати Північ льоди |
Як ми розбили ворога в попіл і дим |
Разом із нами боролися навіть ті, хто |
Нам ніколи раніше не був відданий |
Побачивши нас незламних і безсмертних |
Треті сили приєдналися до нами беззавітно |
Пригадую зараз, що таки найскладнішим |
Було духом не впасти, коли нас ворог знищив |
Не поникнути, змиряючись, що програв безнадійно |
Головним було в той час зробити все, що тільки можеш |
Так, коли бовтало нас у шлюпці жменею калік |
Все, що у нас було пісня, наш оберіг |
Гребли ми, поранені, наскрізь околиць |
І все кричали ми хором цей заспів |
Рано ще ховати нас (і-раз, і-раз) |
Ми не здаємося на милість (і-раз, і-раз) |
Рано ще ховати нас (і-раз, і-раз) |
Ми не здаємося на милість (і-раз, і-раз) |