Переклад тексту пісні Прочь Из Дома - Каста

Прочь Из Дома (оригінал)

Доделал давние дела, всё на своих местах
И мне теперь домой пора, я брошу якорь там
Больше ни о чём не думая, взял и попёр
Товарищ молча закинул меня в аэропорт
В мыслях я кручу разговоры сам с собой
На вопрос: «Куда лечу?»
— отвечаю: «Домой»
«Как я вам продам билет?»
— Спросил кассир в окне —
«Надо ж на сайте смотреть!
На сегодня рейсов нет»
По любому как-то я доеду, я как-то доеду
Во внутричерепных дредах верчу мантру победы
Теперь ищу мотор для дальнего пути
Ну-ка, ну-ка, ну-ка кто?
«Эй, поедем, командир?»
Полоса, как белый шов, уходит в серпантин
Обгон не разрешён — жду, когда будет пунктир
Открыл фотку с тобой, и ты звонишь — чудеса!
Ты мой билет домой.
«Буду где-то через часа...»
В открытое окно взгляд плывёт среди домов
Пока шофёр дымит одну за другой «Беломор»
От знаков с фотокамерой уже рябит в глазах
Будто я по красной дорожке несусь в концертный зал
Так крепко спал, но открыл глаза заранее
Едем по родным местам, спрыгнул на окраине
Прошагал по гравию последние шаги
И ты стоишь.
«Ночью прохладно ведь, что-нибудь накинь»
С юга на север, с запада на восток
Иду прочь из дома
Но если я скажу однажды «стоп»
Хватит ли нас надолго?
С юга на север, с запада на восток
Иду прочь из дома
Но если я скажу однажды «стоп»
Хватит ли нас надолго?
Кто-то наверху открыл кран
Или просто поливает из ведра?
В небе, как и в отношениях наших, дыра
И ты с небом заодно — на взводе с самого утра
Нахмуренная моя грозовая туча
Если не ты, я сам из дома пулей улечу щас
Громом гремим, молниями сверкаем, и не кайф
Тут такую непогоду пережидать, и пока
Ты своим подругам в трубку плачешься, что я ушёл
Я прячусь в толпе, надев наушники и капюшон
До заката бродить среди каменных трущоб
Музыка та — это всё, что есть у меня за душой
Шумный город проглотит меня, как кит
В пропущенных останутся твои звонки
Люди летят на свет в окнах, как мотыльки
А я, не чуя ног, намокнув, нарезаю круги
От дождя можно укрыться, от людей — нет
Вот я и заледенел с собой наедине
Я перед домом в лужу, смыть грязь с подошв
Ты из подъезда тут же ко мне под дождь
С юга на север, с запада на восток
Иду прочь из дома
Но если я скажу однажды «стоп»
Хватит ли нас надолго?
С юга на север, с запада на восток
Иду прочь из дома
Но если я скажу однажды «стоп»
Хватит ли нас надолго?
Иду прочь из дома…
Стоп… Хватит ли нас надолго…
С запада на восток…
Прочь из дома…
Стоп… Надолго…

Прочь Из Дома (переклад)

Доробив давні справи, все на своїх місцях
І мені тепер додому пора, я кину якір там
Більше ні про що не думаючи, взяв і попер
Товариш мовчки закинув мене до аеропорту
У думках я кручу розмови сам із собою
На запитання: «Куди лечу?»
- Відповідаю: «Додому»
"Як я вам продам квиток?"
— спитав касир у вікні.
«Треба на сайті дивитися!
На сьогодні рейсів немає»
Якось я доїду, я якось доїду
У внутрішньочерепних дредах верчу мантру перемоги
Тепер шукаю мотор для далекого шляху
Ну-но, ну-но, ну-но хто?
"Гей, поїдемо, командир?"
Смуга, як білий шов, йде в серпантин
Обгін не дозволено — чекаю, коли буде пунктир
Відкрив фотку з тобою, і ти дзвониш - дива!
Ти мій квиток додому.
«Буду десь за години...»
У відкрите вікно погляд пливе серед будинків
Поки шофер димить одну за одною «Біломор»
Від знаків із фотокамерою вже рябить в очах
Неначе я по червоній доріжці мчу до концертної зали
Так міцно спав, але розплющив очі заздалегідь
Їдемо рідними місцями, зістрибнув на околиці
Пройшов по гравію останні кроки
І ти стоїш.
«Вночі ж прохолодно, що-небудь накинь»
З півдня на північ, із заходу на схід
Іду геть із дому
Але якщо я скажу одного разу "стоп"
Чи вистачить нас надовго?
З півдня на північ, із заходу на схід
Іду геть із дому
Але якщо я скажу одного разу "стоп"
Чи вистачить нас надовго?
Хтось нагорі відкрив кран
Чи просто поливає з цебра?
У небі, як і у відносинах наших, дірка
І ти з небом заразом — на взводі з самого ранку
Нахмурена моя грозова хмара
Якщо не ти, я сам з дому кулею влечу щас
Громом гримимо, блискавками виблискуємо, і не кайф
Тут таку негоду чекати, і поки що
Ти своїм подругам у трубку плачешся, що я пішов
Я ховаюся в натовпі, одягнувши навушники та капюшон
До заходу сонця блукати серед кам'яних нетрів
Музика та – це все, що є у мене за душею
Шумне місто проковтне мене, як кит
У пропущених залишаться твої дзвінки
Люди летять на світло у вікнах, як метелики
А я, не чуючи ніг, намокнувши, нарізаю кола
Від дощу можна сховатися, від людей - ні
Ось я й заледенів із собою наодинці
Я перед будинком у калюжу, змити бруд з підошви
Ти з під'їзду відразу до мене під дощ
З півдня на північ, із заходу на схід
Іду геть із дому
Але якщо я скажу одного разу "стоп"
Чи вистачить нас надовго?
З півдня на північ, із заходу на схід
Іду геть із дому
Але якщо я скажу одного разу "стоп"
Чи вистачить нас надовго?
Іду геть із дому…
Стоп… Чи вистачить нас надовго…
Із заходу на схід...
Геть з дому.
Стоп… Надовго…