| А я уявляю, наскільки грубо я тебе на коліна поставлю.
|
| Все тобі образи пригадаю, за все вибачатись примушу.
|
| А насправді – я просто промовчу і вийду назовні.
|
| Назавжди зникну з радарів – і нехай буде інший тобі потрібний.
|
| Я прошу, тримайся подалі від мене,
|
| Мені досить холодного вогню.
|
| Мені дорожче сни, немає у них ціни
|
| Якщо в цих снах нема тебе, зрозумій.
|
| Тобі самій давно зі мною не по дорозі;
|
| І як ти хочеш, щоб я міг це врятувати?
|
| Я тебе покликав, щоб пояснити:
|
| Хочеш полетіти? |
| Потрібно відпустити на небо.
|
| А я уявляю, наскільки грубо я тебе на коліна поставлю.
|
| Все тобі образи пригадаю, за все вибачатись примушу.
|
| А насправді – я просто промовчу і вийду назовні.
|
| Назавжди зникну з радарів – і нехай буде інший тобі потрібний.
|
| А я уявляю, наскільки грубо я тебе на коліна поставлю.
|
| Все тобі образи пригадаю, за все вибачатись примушу.
|
| А насправді – я просто промовчу і вийду назовні.
|
| Назавжди зникну з радарів – і нехай буде інший тобі потрібний.
|
| Я прошу тебе, ти спокій мені подаруй,
|
| Без тебе мені так яскраво світять ліхтарі.
|
| І скільки можна брехати, і собі, і мені?
|
| Я втомився так жити, завжди на війні.
|
| Розігралася драма в дешевому готелі,
|
| Дика пантера на моєму ліжку
|
| Зуби, губи скеля, кричить і скандалить;
|
| До гріха доводить, слів не розуміє.
|
| Як збоку все виглядає жахливо,
|
| Я давно зрозумів, з тобою все ясно.
|
| Всі твої прокиди, як крики розпачу,
|
| На твої запитання я відповім мовчанням.
|
| А я уявляю, наскільки грубо я тебе на коліна поставлю.
|
| Все тобі образи пригадаю, за все вибачатись примушу.
|
| А насправді – я просто промовчу і вийду назовні.
|
| Назавжди зникну з радарів – і нехай буде інший тобі потрібний.
|
| А я уявляю, наскільки грубо я тебе на коліна поставлю.
|
| Все тобі образи пригадаю, за все вибачатись примушу.
|
| А насправді – я просто промовчу і вийду назовні.
|
| Назавжди зникну з радарів – і нехай буде інший тобі потрібний. |