| Народився вже не просто дитиною
|
| Завжди намагаюся зберегтися
|
| На одному місці довго, о достатньо, щоб спати
|
| О, сон і сни тут однакові
|
| Немає спокою
|
| Вони більше не спілкуватимуться з вами, і знову рухатимуться далі
|
| Я рухаюся… продовжую знову
|
| Ну, я рухаюся… знову йду далі
|
| Дитинко, ти такий жорстокий
|
| Ви жорстокі до себе, яких ніколи не розумієте
|
| Хлопчик ніколи не зашкодить тобі
|
| Щоб ви могли побудувати каркас ліжка, на якому спите
|
| Тож розлийте молоко й мед
|
| І отримайте свої удари від свого наступного чоловіка
|
| Більше, ніж ви думаєте, і ви змушуєте його піти, продовжуйте
|
| О, ти змушуєш його… рухатися далі
|
| О, він рухається… рухається знову
|
| Дитинко, ти такий жорстокий
|
| Думка про мрію так реальна зараз
|
| Це мої мрії, ти такий
|
| Безцільно… так безцільно
|
| Ти, дитинко, такий жорстокий
|
| Цікаво, що ви подумаєте про себе
|
| Коли телефонні дзвінки зникають
|
| Коли ви тримаєте його за плечі, чи думали ви, що це настане сьогодні
|
| Запитайте себе, чому він відключений
|
| Коли тебе оточують інші
|
| Він був одним із багатьох у той день, коли знайшов вас
|
| О, ви рухаєтеся… рухаєтеся знову
|
| Так, ви рухаєтеся… рухаєтеся знову
|
| Так, ви рухаєтеся… рухаєтесь знову!
|
| Дитинко, ти такий жорстокий… |