| Коли я блукав у пустелі
|
| І шукав істину
|
| Я почув, як хор ангелів вигукує моє ім’я
|
| У мене було відчуття, що моє життя вже ніколи не буде колишнім
|
| Я повертаю обличчя до безплідного сонця
|
| І я знаю про біль
|
| Що ти відчуваєш те саме, що й я
|
| А я мрію про дощ
|
| Як падає на листя
|
| І тріщини в нашому житті
|
| Як тріщини на землі
|
| Вони запечатані і зараз змиваються
|
| Ти скажи мені, що ми можемо почати дощ
|
| Ти кажеш мені, що ми всі можемо змінитися
|
| Ти скажи мені, що ми можемо щось знайти
|
| Щоб змити сльози
|
| Ти скажи мені, що ми можемо почати дощ
|
| Ти кажеш мені, що ми всі можемо змінитися
|
| Ти скажи мені, що ми можемо щось знайти
|
| Щоб вмити сльози
|
| І я знаю про біль
|
| Що ти відчуваєш те саме, що й я
|
| А я мрію про дощ
|
| Як падає на листя
|
| І тріщини в землі
|
| Як тріщини в нашому житті
|
| Вони запечатані і зараз далеко
|
| Ти скажи мені, що ми можемо почати дощ
|
| Ти кажеш мені, що ми всі можемо змінитися
|
| Ти скажи мені, що ми можемо щось знайти
|
| Щоб змити сльози
|
| Ти скажи мені, що ми можемо почати дощ
|
| Ти кажеш мені, що ми всі можемо змінитися
|
| Ти скажи мені, що ми можемо щось знайти
|
| Щоб вмити сльози
|
| Ти скажи мені, що ми можемо почати дощ
|
| Ти кажеш мені, що ми всі можемо змінитися
|
| Ти скажи мені, що ми можемо щось знайти
|
| Щоб змити сльози
|
| Ти скажи мені, що ми можемо почати дощ
|
| Ти кажеш мені, що ми всі можемо змінитися
|
| Ти скажи мені, що ми можемо щось знайти
|
| Щоб вмити сльози
|
| І я знаю про біль
|
| Що ти відчуваєш те саме, що й я
|
| А я мрію про дощ
|
| Як падає на листя
|
| І тріщини в землі
|
| Як тріщини в нашому житті
|
| Вони запечатані і зараз далеко |