Інформація про пісню На цій сторінці ви можете ознайомитися з текстом пісні Nous (Featuring Kayna Samet), виконавця - IAM. Пісня з альбому Platinum, у жанрі Поп
Дата випуску: 28.12.2006
Лейбл звукозапису: Delabel
Мова пісні: Французька
Nous (Featuring Kayna Samet)(оригінал) |
Kayna Samet: |
Ouais, t’en sais quoi, c’qu’on a dans l’ventre? |
Et c’qui ronge à sang nos vies? |
Ouais, mec, t’en sais quoi? |
Qu’est ce que t’inventes à faire de nous une phobie? |
C’est. |
Fils d’immigrés, familles nombreuses |
Du fin fond des cités dortoirs |
Jusqu'à notre dernier souffle, on gard’ra espoir |
Génération lassée d'être blasée |
Regards froids et têtes rasées |
Les pieds dans la boue au fond d’la fosse |
On grimpe aux barbelés par la force, ouais |
Génération, lassée d'être blasée |
Métissés, métèques ou basanés |
On marche avec des trous au fond des poches |
Mais on grimpe aux barbelés par la force, ouais. |
Akhenaton: |
Regardes nous a-t-on l’air de français d’souche? |
Ou de suspects à l’occasion, disons ce fossé d’sous |
C’est la trappe qu’on actionne, et not’sang c’est le soufre, impossible |
De dialoguer, entre nos verbes c’est le gouffre, le temps m’essouffle |
Nous, otages de Ronald, not' révérend Moon |
C’est fou ! |
Qui aurait pu dire qu’on se serait fait niquer un beau jour par un |
clown |
Bombardés d’crack, sous les pas, les doses et les pipes craquent |
Bagarres au Cutter dont nos corps affichent les stigmates |
Nous, dont les caisses font qu’les flics matent |
Rien d’beau s’assort à nos gueules, et l’fisc fait sa partie d’maths |
Repas d’maman gâchés par une O.D. de Kit Kat |
On avance cagoulés, un sale vécu jonché de fric-frac |
Nous le sujet tabou dans leur bouche dire qu’on est bien |
C’est l’drame, ils rappliquent seulement si ça crame |
La vie est courte, ils captent pas qu’on soit si speed |
Ils comprennent pas qu’des frères et sœurs disciplinés défient leurs stupides |
statistiques |
Nous, enfants d’hier, pères aujourd’hui |
La mauvaise graine se répand, dur de la faire taire aujourd’hui |
Ca à l’air tranquille comme ça, toi, tu subis les fouilles? |
Y’a un monde entre nous, c’est vrai, qu’est ce que tu casses les couilles ! |
Nous, méfiants depuis qu’on est écoliers, vrais |
Sincères, entiers, patients, francs du collier |
Quand même faut pas déconner car ce sont nos ménages qui consomment |
La rage nous consume, quand ça va mal, c’est nous qu’on sonne |
Depuis l’enfance, ce sont le mêmes, c’est nous qu’on somme pour y remédier: |
Un bon cocktail de voyelles et de consonnes |
La bombe agricole, Nous |
Génération lassée d'être blasée |
Regards froids et têtes rasées |
Les pieds dans la boue au fond d’la fosse |
On grimpe aux barbelés par la force, ouais |
Génération, lassée d'être blasée |
Métissés, métèques ou basanés |
On marche avec des trous au fond des poches |
Mais on grimpe aux barbelés par la force, ouais. |
Shurik’n: |
Nous, enfants des halls gris d’ici et d’ailleurs grains de riz |
Dans le rouage, digue où font naufrage leurs exquis |
Plein de peur, l’inconnu qui dérange s’extirpant doucement de la fange |
Pas prévu au départ, chaque réussite a sa place dans un Strange |
Fils du Vietnam urbain, des cales plein les mains, fiers en diable |
Plus capables que coupables |
Ils le cachent car ils savent que même les pieds dans le sable |
Leur ciel est touchable comme leurs chaises et leurs billets |
Sans se plier ni piller |
Nous, l’sang des déracinés au tracé dessiné à l’encre |
Magique défiant leur logique beaucoup ont résisté |
Mais peu l'ébruitent, seuls les bris de vitres suscitent l’intérêt |
De l’oeil vicieux de la télé au sensas attelée |
Enfant de mensonges, cent fois séculaires |
Fruits des centres de tri où on éloigne les cerfs des hautes sphères |
Où seul l'élite passe la barrière pendant que nos pères cassent de la pierre |
Parce que personne veut le faire |
Et je dis personne pour le con qui clame qu’on vole son salaire |
Nous, dont ils savent peu et parlent trop, la hotte accrochée dans le dos |
Faut au moins ça pour tout ce qu’on porte comme chapeaux |
J’avoue que parfois que c’est de l’intérieur que frappe le couteau |
Et les meilleurs tombent servant de repas aux infos |
Nous, autodidactes au salade, préférant l’acte c’est parce qu’on |
En est pas qu’on tire la cloche avant la débâcle |
Cruel dernier acte éclectique la masse se déplace perçue comme une menace |
Nous, le reflet dans leur glace |
Kayna Samet: |
On pousse, comme la mauvaise herbe, on sait déjà |
C’que le sort nous réserve à chaque faux pas |
T’inquiètes, on a nos réserves de coups d'éclats |
(Même), si toi, tu t'énerves, nous on s’en bat |
On pousse, comme la mauvaise herbe, on sait déjà |
C’que le sort nous réserve à chaque faux pas |
T’inquiètes, on a nos réserves de coups d'éclats |
(Même), si toi, tu t'énerves, nous on s’en bat |
(переклад) |
Кайна Самет: |
Ага, знаєте що, що у нас в животі? |
А що роз’їдає наше життя? |
Так, чоловіче, що ти знаєш? |
Що ви вигадуєте, щоб зробити нас фобією? |
Це є. |
Сини переселенців, багатодітні родини |
З глибини гуртожиткових міст |
До останнього подиху ми збережемо надію |
Покоління втомлене від виснаження |
Холодний погляд і поголені голови |
Ноги в мулі на дні ями |
Ми лазимо по колючому дроту силою, так |
Покоління, втомлене від виснаження |
Метис, метис або смаглявий |
Ходимо з дірками в кишенях |
Але ти лазиш по колючому дроту силою, так. |
Ехнатон: |
Подивіться, ми схожі на рідних французів? |
Або випадкові підозрювані, кажуть цей рів з-під |
Ми використовуємо люк, а наша кров сірка, це неможливо |
До діалогу, між нашими дієсловами це прірва, час спливає |
Ми, заручники Рональда, а не преподобний Мун |
Це божевілля ! |
Хто б міг сказати, що колись нас обдурить |
клоун |
Бомбардовані з тріском, під ногами, тріщать дози і труби |
Катер бореться, що наше тіло показує шрами |
Ми, чиї кошти змушують копів стежити |
Нічого гарного не пасує до наших облич, а податкова виконує свою частину математики |
Мамина їжа зіпсована Кіт Кет О.Д. |
Ми йдемо з капюшонами, брудний досвід, завалений грошима |
Ми, табуйована тема, в їхніх устах кажемо, що все добре |
Це драма, вони повертаються, лише якщо вона перегорить |
Життя коротке, вони не розуміють, що ми такі швидкі |
Вони не розуміють, що дисципліновані брати і сестри кидають виклик своїм дурним |
статистика |
Ми, вчорашні діти, сьогодні батьки |
Погане насіння поширюється, сьогодні його важко заглушити |
Звучить тихо, вас обшукують? |
Між нами світ, правда, що ти ламаєш! |
Ми, підозрілі ще зі школярів, правда |
Щирі, цілі, терплячі, прямі |
І все-таки не возьтеся, тому що споживають наші домогосподарства |
Гнів поглинає нас, коли погано, ми ті, хто дзвонить |
З дитинства вони однакові, ми це виправляємо: |
Хороший коктейль з голосних і приголосних |
Сільськогосподарська бомба, ми |
Покоління втомлене від виснаження |
Холодний погляд і поголені голови |
Ноги в мулі на дні ями |
Ми лазимо по колючому дроту силою, так |
Покоління, втомлене від виснаження |
Метис, метис або смаглявий |
Ходимо з дірками в кишенях |
Але ти лазиш по колючому дроту силою, так. |
Шурик'н: |
Ми, діти сірих залів, то тут, то там зернятка рису |
У гвинтику, дамбі, де їхні вишукані речі зазнають корабельної аварії |
Сповнений страху незручний незнайомець повільно виривається з болота |
Спочатку не планувалося, кожен успіх має своє місце в Strange |
Сини міського В'єтнаму, повні руки, пекельні горді |
Більше здібним, ніж винним |
Вони приховують це, бо знають навіть ноги в піску |
Їхнє небо приємне на дотик, як їхні стільці та квитки |
Без згинання чи грабування |
Ми, кров вирваних, намальована чорнилом |
Багато хто чинив опір магії, кидаючи виклик їхній логіці |
Але про це мало хто чує, інтерес викликають лише розбиті вікна |
Від злісного ока телевізора до стриманого відчуття |
Дитя брехні, сто разів віком |
Фрукти з сортувальних центрів, де оленів тримають подалі від вищих царств |
Де тільки еліта проходить паркан, а наші батьки ламають камінь |
Бо ніхто не хоче |
І я кажу ніхто за ідіота, який стверджує, що ми крали його зарплату |
У нас, про яких вони мало знають і багато говорять, капюшон висів ззаду |
Візьміть принаймні це для всіх капелюхів, які ми носимо |
Визнаю, що іноді ніж б’є зсередини |
А найкраща осінь послужить їжею для новин |
Ми, самоучки в салаті, віддаємо перевагу вчинку це тому, що ми |
Справа не в тому, що ми дзвонимо перед поразкою |
Жорстокий останній акт еклектичних масових рухів розглядається як загроза |
Ми, відображення в їхньому дзеркалі |
Кайна Самет: |
Ми ростемо, як бур’ян, ми вже знаємо |
Що приготувала нам доля з кожним промахом |
Не хвилюйтеся, у нас є запаси ударів |
(Навіть) якщо ти злишся, нам байдуже |
Ми ростемо, як бур’ян, ми вже знаємо |
Що приготувала нам доля з кожним промахом |
Не хвилюйтеся, у нас є запаси ударів |
(Навіть) якщо ти злишся, нам байдуже |