Переклад тексту пісні Kleines Testament - Hannes Wader

Kleines Testament (оригінал)

Und eh' mich nun der letzte Rest
Meiner Geisteskraft verlässt
Die, wie man in der Presse liest
Im Grunde längst verkümmert ist
Hab' ich noch schnell vor Toresschluss
Von Wohlstand, Luxus und Genuss
Von Ausschweifung ganz ausgelaugt
Am Euter Franz Villons gesaugt
Aus dem die Milch der Wahrheit fließt —
Doch nur, wenn der ein Dichter ist
Von dem er angemolken wird —
Bei mir hat er sich nicht geziert
So hab' ich während einer Nacht
Dies kleine Testament gemacht:
Sollt' ich mein Leben bald verlier’n
Vermache ich mein krankes Hirn
Professor Doktor Pillerman
Der untersucht es, schlägt es dann
Mit einer Nudelrolle platt
Und kocht es aus bei tausend Grad
Und legt es dann in Spiritus
Wo es ganz fest unter Verschluss
Weit von der Wirklichkeit entfernt
Noch akademisch denken lernt
In Deutschland, der Kulturnation
Schätzt man den Dichter immer schon —
Betrachtet man es mal genau —
Nicht höher ein als eine Sau
Die im Dreck nach Futter gräbt
Verachtet wird, solang sie lebt
Ist sie dann eines Tages tot
Befreit man sie von Schmutz und Kot
Deckt sich mit ihren Innerei’n
Für lange, harte Winter ein —
So könnt' es mir wohl auch ergeh’n
Drum will ich, das wird man versteh’n
Wie selbst das allerdümmste Schwein
Zu Lebzeiten gemästet sein
Dem Schlachter, der mir ganz zuletzt
Das Messer an die Kehle setzt
Dem rat' ich und auch seiner Frau
Falls sie noch nach der Tagesschau
Schnell einen Schlachter zeugen woll’n
Dass sie an Sülze denken soll’n
Und dass sie, bei gelöschtem Licht
Ja nicht mehr tun als ihre Pflicht
Sonst kommt als Schande für das Haus
Noch ein Dichter dabei raus
Doch hätt' ich meine Lieder gern
Statt einem Schallplattenkonzern
Unserm deutschen Volk vermacht
Doch nimmt es, hab' ich den Verdacht
Mein Geschenk erst gar nicht an —
Wobei ich mich auch irren kann
Es hält mich, bilde ich mir ein
Längst nicht mehr jeder für ein Schwein —
Es wurden auch schon Stimmen wach
Die weisen mir eindeutig nach
Dass ich ein blöder Esel sei
Und mein Gesang I-A-Geschrei
Doch auch als Esel will ich nun
Den Massen was zugute tun
Statt meiner Lieder biet' ich dann
Meinen Kieferknochen an
Denn Samson, denkt einmal daran
Schlug er nicht an die tausend Mann
Mit einem Eselskiefer tot?
Deswegen dieses Angebot:
Wenn sich das Volk einmal empört
Sich gegen alle Herrschaft wehrt
Es meinen Kiefer bei sich trägt
Und auf bourgeoise Schädel schlägt
Ich habe mich mit Vorbedacht
Im Fernseh’n immer rar gemacht
Doch weil ich auch kein Unmensch bin
Bestimme ich jetzt, immerhin
Sollte ich gestorben sein
Meinen Kadaver auszuleih’n
Für eine Fernseh-Monsterschau
Doch achte man darauf genau
Dass man die Leiche gut geschminkt
In vollem Wichs, bevor sie stinkt
Festbindet an ein Mikrofon —
So wie EI Cid, ihr wisst ja schon
Tot auf sein Pferd gebunden war
Dazu soll man noch eine Schar
Go-Go-Go-Girls engagier’n
Die meine Verse überschmier'n
Mit süßem «Dub-du-ah-uh-ah»
Damit das Volk am Bildschirm ja
Als Sahnetörtchen runterfrißt
Was Vollkornbrot gewesen ist
Solange ich der Bäcker war —
Das stell' ich hier noch einmal klar
Weil ich noch lebe, hinterher
Juckt mich das nicht mehr so sehr
Und nun zu jenem kleinen Mann
Den ich nur schlecht beschreiben kann
Weil er hier nicht genannt sein will
Denn lieber lauert er ganz still
Im Dunkeln, bildet sich viel ein
Und hängt sich überall mit rein
Dabei wiegt dieser Himmelhund
Wenns hoch kommt, nur ein Viertelpfund
Ich ahne, so gut kenn' ich ihn
Dass er, wenn ich gestorben bin
Von meinem Tode unberührt
Sein Eigenleben weiterführt
Wenn diese Ahnung sich erfüllt
Begrabt ihn auf der Insel Sylt
In Kampen am Nacktbadestrand
Nicht allzutief im Dünensand
Ich denke, dass ihr mich versteht
Wenn ihr die hübschen Mädchen seht
Im Sande sitzend, braun und nackt
Und eine zu der andern sagt:
«Zwar weiß ich, Hannes, dieser Schlot
Ist schon seit einer Woche tot
Doch könnt' ich wetten, er ist hier —
Ich spüre was von ihm in mir…»
Fürs erste mach' ich jetzt mal Schluss
Obwohl ich eingestehen muss
Dass manches noch zu sagen wär —
Ein and’res Mal erzähl' ich mehr
Denn ich möchte, dass ihr wisst
Wenn dies auch mein Vermächtnis ist
Dass ich noch lang zu leben hab'
Bin ich dann tot, soll’n um mein Grab
Auch jene Journalisten steh’n
Die Schmeißfliegen so ähnlich seh’n —
Wer fräße sich denn sonst da satt
Wo unsereins geschissen hat?
Für die geb' ich noch aus dem Grab
Ganz kurz eine Erklärung ab
Statt einer Rede lass' ich bloß
Einen letzten Rülpser los
Tief grollend aus dem Untergrund
Die Hölle öffnet ihren Schlund
Schluckt unzerkaut das Lumpenpack
Doch weil sie diesen Fraß nicht mag
Kotzt sie den widerlichen Schmaus
Gleich angeekelt wieder aus —
Ich hab' die Bande jedenfalls
Ein- für allemal vom Hals.
.

(переклад)

А переді мною тепер останній відпочинок
моя духовна сила покидає
Ті, що читають у пресі
В основному вже давно зник
Я отримав це до закриття воріт
Про достаток, розкіш і задоволення
Осушений від розпусти
Смокла вим’я Франца Війона
З якого тече молоко правди -
Але тільки якщо він поет
З якого його доять -
Він мене не цурався
Так у мене протягом однієї ночі
Склав цей маленький заповіт:
Невже я скоро втратив життя
Я заповідаю свій хворий мозок
Професор доктор Піллерман
Він розглядає його, потім б'є
Розрівняти рулетом з макаронів
І готує його при тисячі градусів
А потім вкласти це в дух
Де він міцно під замком
Далеко від реальності
Все ще вчиться мислити академічно
У Німеччині культурна нація
Чи завжди ви цінуєте поета? —
Якщо придивитися уважно -
Не вище свиноматки
Хто копається в бруді в пошуках їжі
Зневажена, поки вона жива
Чи помре вона колись?
Позбавтеся від бруду та фекалій
Вкриває себе нутрощами
Протягом довгих суворих зим а —
Так може бути і для мене
Ось чому я цього хочу, ти це зрозумієш
Як навіть найдурніша свиня
Відгодувати за живого
М’ясник, який дав мені останній
Приставляє ніж до горла
Я також раджу йому та його дружині
Якщо вона все ще слідкує за новинами
Хочеш швидко народити м'ясника
Щоб вони подумали про заливку
І що вона, з вимкненим світлом
Так, виконують не більше, ніж свій обов’язок
Інакше стане ганьбою для дому
Там ще один поет
Але я б хотів своїх пісень
Замість звукозаписної компанії
Заповідані нашому німецькому народу
Але візьми, підозрюю
Мій подарунок зовсім не -
Хоча я теж можу помилятися
Це тримає мене, я уявляю
Вже не всі за свиню —
Голоси вже підняли
Вони мені чітко показують
Що я дурний осел
І мій співаючий I-A кричить
Але тепер я теж хочу бути ослом
Зробіть щось для мас
Тоді я пропоную замість своїх пісень
моя щелепа
Бо Самсон, подумай про це
Чи не напав він на тисячу чоловіків
Мертвий з ослячою щелепою?
Тому ця пропозиція:
Коли народ обурений
Чинить опір будь-якому панування
Він несе мою щелепу з собою
І присмаки по буржуазним черепам
Я вибрав мене навмисне
Завжди рідкість на телебаченні
Але тому що я теж не монстр
Я все одно зараз вирішую
Чи я мав померти
Позичи мою тушу
Для телевізійного шоу монстрів
Але зверніть на це пильну увагу
Добре загримуйте труп
У повній спермі перед вона смердить
Прив'язки до мікрофона —
Як Е.І. Сід, ви знаєте
Мертвий був прив'язаний до коня
Крім того, все одно має бути група
Залучайте го-го-го дівчат
Це змазує мої вірші
З солодким "Дуб-ду-а-у-а"
Щоб люди на екрані так
З’їдається як кремовий тарт
Який був цільнозерновий хліб
Поки я був пекарем —
Я ще раз поясню це тут
Тому що згодом я все ще живий
Мені вже байдуже
А тепер до того маленького чоловічка
Я можу описати це лише погано
Тому що він не хоче, щоб його тут називали
Тому що він вважає за краще ховатися дуже тихо
У темряві багато чого уявляють
І втручається всюди
Ця небесна собака важить
Якщо з’явиться, то лише чверть фунта
Мабуть, я його так добре знаю
Що він, коли я помер
Не вплинула на мою смерть
Продовжувати своє життя
Коли це передчуття справдиться
Поховайте його на острові Сільт
У Кампені на нудистському пляжі
Не дуже глибоко в піску дюн
Думаю, ти мене розумієш
Коли бачиш гарних дівчат
Сидячи на піску, коричневий і голий
І один одному каже:
«Я знаю, Ханнесе, той димар
Тиждень мертвий
Але я можу закластися, що він тут -
Я відчуваю щось його в собі...»
Я поки що зупинюся
Хоча мушу визнати
Про те, що можна було б ще багато сказати —
Більше розповім іншим разом
Тому що я хочу, щоб ви знали
Якщо це також моя спадщина
Що мені ще довго жити
Коли я помру, я обійду свою могилу
Ті журналісти теж стоять
Сині пляшки так схожі -
Інакше хто б наївся досхочу?
Де наш добрий лайно?
Віддам із могили за них
Коротке пояснення
Замість промови я просто залишу його
Остання відрижка
Глибокий гуркіт з-під землі
Пекло відкриває рот
Проковтнути клапті цілком
Але тому що вона не любить цю їжу
Вона влаштовує огидне бенкет
Відразу з огидою —
У всякому разі, у мене є банда
Позбавтеся від нього раз і назавжди.
.