| Це не добрий ранок, це приємні погані новини.
|
| Я дзвонив пошрамувати вас тим, що збираюся робити.
|
| Тому що ти спалив свої печалі, а я також спалив свої,
|
| але ти зберіг попіл, а тепер вони тебе.
|
| Як це бути чесним, щиро щасливим,
|
| і сказати все те, що ти знаєш, про що думаєш?
|
| Як це бути чесним, щиро щасливим,
|
| і сказати все те, що ти знаєш, про що думаєш?
|
| Мені ніхто й нічого не потрібен.
|
| Між тобою і мною відстань, яку я перетягую сном, отже.
|
| Я ріжу чітко й прямо до твоєї кімнати,
|
| Заповзайте у ліжко до краєвиду без вікон.
|
| Бо ці ковдри й простирадла поховають мене
|
| якщо я дозволю собі перейти до віри твого батька.
|
| «Ти завжди залишишся тим хлопчиком, який натрапив надто рано», — сказала вона.
|
| «Ти завжди будеш тим хлопчиком, який натрапив зарано», — сказала вона.
|
| Як це бути чесним, щиро щасливим,
|
| і сказати все те, що ти знаєш, про що думаєш?
|
| Як це бути чесним, щиро щасливим?
|
| Мені ніхто й нічого не потрібен.
|
| Між тобою і мною відстань, яку я перетягую сном, отже.
|
| (Між тобою і мною)
|
| Мені дуже цього хотілося, але мені довелося зламати
|
| цю обіцянку, яку я дав для твого ґанку того дня.
|
| (Між тобою і мною)
|
| Я провів минулу ніч, розмовляючи про секрети та могили,
|
| місце, куди моя обіцянка прийшла.
|
| А твої батьки були на твоїй галявині і кричали.
|
| Я дитина, яка тримає тебе втрачені, і я ніколи не зможу бути тим, ким ти хочеш.
|
| Я ніколи не міг, я ніколи не міг.
|
| А твої батьки були на твоїй галявині і кричали.
|
| Я дитина, яка тримає тебе втрачені, і я ніколи не зможу бути тим, ким ти хочеш.
|
| Я ніколи не міг, я ніколи не міг.
|
| А твої батьки були на твоїй галявині і кричали.
|
| Я дитина, яка тримає тебе втрачені, і я ніколи не зможу бути тим, ким ти хочеш.
|
| Я ніколи не міг, я ніколи не міг. |