| Далеко, далеко від ручки цього життя
|
| Де музика забирає горе з нашого життя
|
| Ось де я люблю бути
|
| У мене немає грошей чи фактора, який приносить славу
|
| У порівнянні з усіма я майже такий самий
|
| Мені це подобається
|
| Тож, коли я задаюся питанням, що чекає майбутнє
|
| Я думаю про схід сонця та вічнозелене
|
| ми оптимісти
|
| Тож дитинко залишайся тут зі мною
|
| Бо я візьму не моє
|
| І ти будеш тримати мене за руку
|
| У цьому зовнішньому світі
|
| Зовні
|
| Бо ти знаєш, як далеко я зайшов би для тебе, ні
|
| І сонце не тримається довго
|
| До цього дня він не показує світла, ні
|
| З настанням ночі, він бореться, поки ми не впадемо, ні
|
| З настанням ночі, він б’ється, поки ми відстаємо, ні
|
| Коли, коли я один, я думаю про те, що зробив
|
| Я думаю про людину, якою могла б стати
|
| Я радий, що цього не зробив
|
| Ні, тому вночі йде дощ, я… сподіваюся, він сумує за тобою
|
| Цей Господь знає, Господь знає те, що ми пережили
|
| Якби почався дощ, чи побачили б ви мене також
|
| Ні, тому що немає нікого, хто знає, я як ти
|
| Тож я буду між рядками
|
| А ви знаєте мої плани
|
| Просто не прощайся
|
| До побачення
|
| Бо ти знаєш, як далеко я зайшов би для тебе, ні
|
| І сонце не тримається довго
|
| До цього дня він не показує світла, ні
|
| З настанням ночі, він б’ється, поки ми відстаємо, ні
|
| З настанням ночі, він б’ється, поки ми відстаємо, ні |