Інформація про пісню На цій сторінці ви можете ознайомитися з текстом пісні La Ferrovia, виконавця - Franco Simone. Пісня з альбому I Migliori Successi, у жанрі Поп
Дата випуску: 14.09.2018
Лейбл звукозапису: Universal Digital Enterprises
Мова пісні: Італійська
La Ferrovia(оригінал) |
La ferrovia non si è sposata ancora |
Conserva la sua aria di cosa sola |
7 e 30, la gente si accalca |
E il più prepotente si siederà |
58 a sedere e 60 a guardare, ma il treno partirà |
La vecchia stazione non ha perso proprio niente |
Odora di treno, di freni, di rabbia da studente |
Appoggiato a quel muro tra un chiodo e una scritta |
Guardando i compagni miei |
Rincorrevo il coraggio di essere uguale a quegli altri davanti a me |
E mi ribellai |
Scavai nel fondo di me stesso e mi ribellai |
Ma io non parlai |
Cambiai soltanto abitudini e gente e me ne andai |
Quell’incertezza me l’aveva data |
Un ambiente rispettoso e timorato |
Si diceva «i peccati di sesso son tanto grandi e lo capirai |
Ed il fuoco eterno, il fuoco raccoglie chi macchia la castità» |
Che sforzi per potersi liberare |
Per dare un senso a tutto, per capire |
Che quel sesso parlato, temuto, poteva esser felicità |
Che peccati, quelli veri, comportano almeno mancanza di onestà |
E mi ribellai |
Scavai nel fondo di me stesso e mi ribellai |
Ma io non parlai |
Cambiai soltanto abitudini e gente e me ne andai |
Dall’alto dell’altare qualcuno piangeva |
Ma certo non per quel che si diceva |
Una croce da segnare sul petto, passaporto per l’onestà |
E per darmene un senso cercavo tra le pagine sacre la verità |
E mi ribellai |
Scavai nel fondo di me stesso e mi ribellai |
Ma io non parlai |
Cambiai soltanto abitudini e gente e me ne andai |
E qualcuno, sì, disse: «Peccato un ragazzo così» |
Forse la città potrà guastare l’innocenza che ha… |
(переклад) |
Залізниця ще не вийшла заміж |
Воно зберігає відчуття самотності |
7 і 30, люди злітаються |
А самий начальство сяде |
58 сидіти і 60 дивитися, але поїзд піде |
Стара станція взагалі нічого не втратила |
Пахне потягом, гальмами, студентською люттю |
Притулившись до стіни між цвяхом і листом |
Дивлячись на своїх товаришів |
Я гнався за сміливістю бути схожим на тих, хто стояв переді мною |
І я збунтувався |
Я копався в глибині себе і збунтувався |
Але я не говорив |
Я просто змінив звички та людей і пішов |
Він дав мені цю невпевненість |
Поважне та страхітливе середовище |
Колись казали: «Сексуальні гріхи такі великі, і ти це зрозумієш |
І вічний вогонь, вогонь збирає тих, хто заплямує цнотливість» |
Яке зусилля вирватися на волю |
Щоб усе зрозуміти, зрозуміти |
Сказаний секс із страхом може бути щастям |
Які гріхи, справжні, принаймні пов’язані з браком чесності |
І я збунтувався |
Я копався в глибині себе і збунтувався |
Але я не говорив |
Я просто змінив звички та людей і пішов |
З вершини вівтаря хтось плакав |
Але точно не за те, що вони сказали |
Хрест на грудях, паспорт на чесність |
І щоб відчути це, я шукав істини серед священних сторінок |
І я збунтувався |
Я копався в глибині себе і збунтувався |
Але я не говорив |
Я просто змінив звички та людей і пішов |
А хтось, так, сказав: «Шкода, що такий хлопчик» |
Можливо, місто зможе зіпсувати свою невинність... |