Переклад тексту пісні Tod Senkt Sich Herab - Eisregen

Tod Senkt Sich Herab (оригінал)

Will ich Menschen brennen seh’n
Muss ich nur vor die Türe geh’n
Engeland kommt zu besuch
Mit Gekreisch' und Brandgeruch
Am Himmel sieht man keine Wolke
Nur ein Meer aus kaltem Stahl
Motoren dröhnen, dumpfer Donner
Die Erde bebt vom Wiederhall
Dann erklingen die Sirenen
Wie ein Fanal zum Untergang
Die Bomber leeren ihre Bäuche
Und langsam fängt das Sterben an Eine Stadt geht rasend unter
Krieg fordert den Blutzoll ein
Menschenfleisch wirft langsam Blasen
In der Flammen widerschein
Tod senkt sich herab
Und ganz Dresden wird zum Sarg
Tod senkt sich herab
Auf eine Stadt die England nicht mag
Und der Tod steigt herab
Als Feuersturm ins Massengrab
Chaos bahnt sich seinen Weg
I’m Splitterwahn zerfetzen Körper
Ein heißer Wind der Wahnsinn sät
Den Schweiss von meinem Körper weht
Schreiend taumel ich vorran
Mein Augenlicht geht bald verloren
Am Bahnhof brennt die Straßenbahn
Sowie das Haus wo ich geboren
Meine Frau starb kurz zuvor
Als eine Bombe sie erschlug
Ich sah wie sie dann explodierte
Und tausend Fetzen mit sich trug
Ich suche die Marienkirche
Vor ihr knie ich mich hin
Warte auf die eine Bombe
Die mich zu meinem Weibe bringt
Die mich zu meinem Weibe bringt
Tod senkt sich herab
Und Dresden wird mein Flammensarg
Tod senkt sich herab
Frisst meines Herzens letzten Schlag
Und der Tod steigt herab
Als Feuerglanz ins Massengrab

(переклад)

Я хочу бачити, як люди горять
Я просто маю вийти за двері
Англійська приїжджає в гості
З криками і запахом паленого
Ти не бачиш на небі хмаринки
Просто море холодної сталі
Ревуть двигуни, глухий грім
Земля тремтить від регону
Потім лунають сирени
Як маяк приреченості
Бомбардувальники спорожніли свої череви
І потихеньку починається вмирання, місто швидко занепадає
Війна вимагає крові
Людське м’ясо повільно з’являється пухирями
Відбивається у полум’ї
смерть сходить
І весь Дрезден стає труною
смерть сходить
У місто, яке не любить Англію
І сходить смерть
Як вогняна буря в братській могилі
Хаос пробиває собі шлях
Я - манія осколків, подрібнюю тіла
Гарячий вітер, що сіє божевілля
З мого тіла здувається піт
Я хитаюся вперед з криком
Мій зір скоро втратить
На вокзалі горить трамвай
Як і будинок, де я народився
Моя дружина померла незадовго до цього
Коли її вбила бомба
Тоді я побачив, як він вибухнув
І носив із собою тисячу ганчірок
Шукаю церкву Св. Марії
Я стаю перед нею на коліна
Дочекайтеся однієї бомби
Що приводить мене до моєї дружини
Що приводить мене до моєї дружини
смерть сходить
І Дрезден буде моєю полум’яною труною
смерть сходить
З'їдаю останній удар мого серця
І сходить смерть
Як вогню в братській могилі