| Ты винишь меня. | Ти звинувачуєш мене. |
| Знаю, виноват.
| Знаю, винний.
|
| Не прогоняй, любя; | Не проганяй, люблячи; |
| я тебе не враг
| я тебе не ворог
|
| Не проси, я не отпущу; | Не проси, я не відпущу; |
| Мой малыш,
| Мій малюк,
|
| Пока ты спишь, я по тебе грущу
| Поки ти спиш, я по тебе сумую
|
| Припев:
| Приспів:
|
| Пролечу над Землёй и внизу
| Пролечу над Землею і внизу
|
| Оставлю печали свои.
| Залишу печалі свої.
|
| Лишь к тебе так сильно хочу,
| Лише до тебе так сильно хочу,
|
| Но ты почему-то в дали.
| Але ти чомусь у дали.
|
| Судьбою подарена мне,
| Долею подарована мені,
|
| Осталось лишь сделать шаг.
| Залишилося лише зробити крок.
|
| И сейчас лечу я к тебе —
| І зараз лікую я до тебе —
|
| Сквозь туманы, бури и мрак.
| Крізь тумани, бурі та морок.
|
| Да, я тебя обидел.
| Так, я тебе образив.
|
| Да, снова виноват.
| Так, знову винен.
|
| Нет, я не всё предвидел;
| Ні, я не все передбачав;
|
| Но, не вернуть назад.
| Але, не повернути назад.
|
| И ты устала, я тоже.
| І ти втомилася, я теж.
|
| Мы в тупике, похоже нету сил —
| Ми в тупику, схоже немає сил
|
| И ты уходишь.
| І ти йдеш.
|
| А я снова зову: «Где ты, сердце моё?
| А я знов покличу: «Де ти, серце моє?
|
| Без тебя не живу, мы должны быть вдвоём.
| Без тебе не живу, ми повинні бути вдвох.
|
| Эти стуки в груди… Для тебя бьются они!»
| Ці стуки в груди… Для тебе б'ються вони!»
|
| Может это конец и тебя не вернуть.
| Може це кінець і тебе не повернути.
|
| Не наденем колец, но меня не забудь.
| Не надіньмо кілець, але мене не забудь.
|
| Стану тенью твоей рядом с тобой всегда.
| Стану тінню твоєю поруч із тобою завжди.
|
| Тихо капает дождь — это слёзы твои.
| Тихо капає дощ — це сльози твої.
|
| Всё ты поймёшь, если хочешь — вини,
| Все ти зрозумієш, якщо хочеш—вини,
|
| Но меня от себя не гони.
| Але мене від себе не гони.
|
| Припев:
| Приспів:
|
| Пролечу над Землёй и внизу
| Пролечу над Землею і внизу
|
| Оставлю печали свои.
| Залишу печалі свої.
|
| Лишь к тебе так сильно хочу,
| Лише до тебе так сильно хочу,
|
| Но ты почему-то в дали.
| Але ти чомусь у дали.
|
| Судьбою подарена мне,
| Долею подарована мені,
|
| Осталось лишь сделать шаг.
| Залишилося лише зробити крок.
|
| И сейчас, лечу я к тебе —
| І зараз, лікую я до тебе —
|
| Сквозь туманы, бури и мрак.
| Крізь тумани, бурі та морок.
|
| Сколько тебе нужно слов, сколько нужно крат?
| Скільки тобі потрібно слів, скільки потрібно крат?
|
| Я грехи признать готов, их оставлю в ряд.
| Я гріхи визнати готовий, їх залишу вряд.
|
| И пока твоя рука в моей — я другой;
| І поки твоя рука в моєю — я другий;
|
| Если ты не веришь, хоть убей — не проходит боль.
| Якщо ти не віриш, хоч убий не проходить біль.
|
| Я тебе не враг, я тебе не лгу,
| Я тебе не ворог, я тебе не брешу,
|
| Но всегда вот так больно делаю вокруг.
| Але завжди ось так боляче роблю навколо.
|
| Иначе не могу… Останься тут, если нет,
| Інакше не можу… Залишся тут, якщо ні,
|
| То всё пойму, но не оставлю тебя одну.
| То все зрозумію, але не залишу тебе одну.
|
| А я снова зову: «Где ты, сердце моё? | А я знов покличу: «Де ти, серце моє? |
| Ответь!
| Відповідай!
|
| Без тебя не живу, лишь научился терпеть.
| Без тебе не живу, лише навчився терпіти.
|
| И жалею только об одном — не изменить,
| І шкодую тільки про одному — не змінити,
|
| Что не смог тебе счастья подарить…»
| Що не зміг тобі щастя подарувати…»
|
| Припев:
| Приспів:
|
| Пролечу над Землёй и внизу
| Пролечу над Землею і внизу
|
| Оставлю печали свои.
| Залишу печалі свої.
|
| Лишь к тебе так сильно хочу,
| Лише до тебе так сильно хочу,
|
| Но ты почему-то в дали.
| Але ти чомусь у дали.
|
| Судьбою подарена мне,
| Долею подарована мені,
|
| Осталось лишь сделать шаг.
| Залишилося лише зробити крок.
|
| И сейчас лечу я к тебе —
| І зараз лікую я до тебе —
|
| Сквозь туманы, бури и мрак. | Крізь тумани, бурі та морок. |