Інформація про пісню На цій сторінці ви можете ознайомитися з текстом пісні Забудь, виконавця - Дельфин. Пісня з альбому Андрей, у жанрі Местная инди-музыкаЛейбл звукозапису: М2
Мова пісні: Російська мова
Забудь(оригінал) |
| Тёмно-синий дождь, |
| Обгладывает обречённость электрических проводов. |
| Замыканий коротких дрожь, |
| Оборванный разговор двух будущих вдов. |
| Рождённые в воду дни, |
| Дышат тёмными жабрами придорожных кафе. |
| В них одни те, кто нигде. |
| Солнце пьют в каплях янтарного рома — свет. |
| Слёзы льют, в ладони случайных знакомых |
| И ни тех ни других нет, и те и другие спят. |
| В зависшем пространстве между повисших капель дождя. |
| Времени медленный яд, впитывая в себя. |
| Белой бумаги размякший в красной грязи флаг, |
| Чья-то бездумная клятва о возвращении домой. |
| Электронный билет из темноты во мрак, |
| Выброшенный самостоятельно правой рукой. |
| Ночь — мокрая, на лице простыня. |
| По стеклянным дорогам катятся золотые глаза быстрых рыб. |
| Безнадежная западня, |
| Выстроенная из жидкого льда глыб. |
| Мёртвые начиная осознавать, что мертвы. |
| Строят планы на обворожительную для живых вечность. |
| За стенами из воды, перебирают путей млечность. |
| И я где-то здесь среди них, |
| Сердце прячу под придорожный валун. |
| Оставьте нас здесь одних, |
| В мунсун. |
| (переклад) |
| Темно-синій дощ, |
| Охолоджує приреченість електричних проводів. |
| Замикань коротких тремтіння, |
| Обірвана розмова двох майбутніх вдів. |
| Народжені у воду дні, |
| Дихають темними зябрами придорожніх кафе. |
| В них одні ті, хто ніде. |
| Сонце п'ють у краплях бурштинового рома — світло. |
| Сльози ллють, у долоні випадкових знайомих |
| І ні тіх ні інших немає, і ті і інші сплять. |
| У просторі, що завис, між повислих крапель дощу. |
| Часу повільна отрута, вбираючи в себе. |
| Білого паперу розм'яклий у червоному бруді прапор, |
| Чия бездумна клятва про повернення додому. |
| Електронний квиток з темряви в темряву, |
| Викинутий самостійно правою рукою. |
| Ніч - мокра, на обличчі простирадло. |
| Скляними дорогами котяться золоті очі швидких риб. |
| Безнадійна пастка, |
| Вибудована з рідкого льоду брил. |
| Мертві починаючи усвідомлювати, що мертві. |
| Будують плани на ворожливу для живих вічність. |
| За стінами з води, перебирають шляхів млечність. |
| І я десь тут серед них, |
| Серце ховаю під придорожній валун. |
| Залишіть нас тут самих, |
| У Мунсуне. |