Інформація про пісню На цій сторінці ви можете ознайомитися з текстом пісні Тишина, виконавця - Дельфин. Пісня з альбому Глубина резкости, у жанрі Местная инди-музыка
Лейбл звукозапису: М2
Мова пісні: Російська мова
Тишина(оригінал) |
Время рвет на куски каждый день — это крик. |
И только звоном в ушах растворяется миг. |
И если все хорошо ты услышишь свой смех, |
Это время хохочет закинув голову вверх. |
Если что-то не так слезою сдавленный стон, |
Песчинкой ляжет на дно потоком мутных времен. |
А иногда лишь только время и пустота, |
Ничего не происходит тишина. |
Тишина, тссс, тихо, тихо. |
тихо, тишина. |
Тишина, тссс, тихо, тихо. |
тихо, тишина. |
Тишина, тссс, тихо, тихо. |
тихо, тишина. |
Я слышу шепот ее губ, тонкий запах духов, |
Я слышу шорох ее платья и звуки шагов. |
Когда она спит, я слышу то что ей снится, |
Я даже слышу, как она поднимает ресницы. |
И если вдруг она в подушку ночью тихо заплачет, |
Я сосчитаю сколько слез от меня она прячет. |
А сейчас ее нет она куда-то ушла |
И ничего не происходит тишина. |
Одиночество пугает и берет меня в плен, |
Я слышу тихий скрежет кровеносных систем. |
Сердце бьет по голове, огромным молотом боли |
И разъедает глаза от выступающей соли. |
Я считаю секунды, я считаю часы, |
Я жду того, кто должен принести тишины. |
И он приходит с пакетом в котором прячется зима, |
Вода, ложка, вата и тишина. |
Тишина, тссс, тихо, тихо. |
тихо, тишина. |
Тишина, тссс, тихо, тихо. |
тихо, тишина. |
Тишина, тссс, тихо, тихо. |
тихо, тишина. |
Не слышу то, что хочу, а слышу то, что придется. |
Время мое только стонами льется |
И с каждым часом эти стоны становятся тише, |
А иногда бывает так, что я совсем их не слышу. |
И я не слышу шагов, чего-то страшного рядом, |
Но очень скоро с этим встречусь я блуждающим взглядом. |
И кончится время, а вместе с ним пустота, |
Остается только одна тишина. |
Тишина, тссс, тихо, тихо. |
тихо, тишина. |
Тишина, тссс, тихо, тихо. |
тихо, тишина. |
Тишина, тссс, тихо, тихо. |
тихо, тишина. |
(переклад) |
Час рве на шматки щодня — це крик. |
І тільки дзвоном у вухах розчиняється мить. |
І якщо все добре ти почуєш свій сміх, |
Цей час регоче закинувши голову вгору. |
Якщо щось не так сльозою здавлений стогін, |
Піщинкою ляже на дно потоком каламутних часів. |
А іноді лише час і порожнеча, |
Нічого не відбувається тиша. |
Тиша, тсс, тихо, тихо. |
тихо, тиша. |
Тиша, тсс, тихо, тихо. |
тихо, тиша. |
Тиша, тсс, тихо, тихо. |
тихо, тиша. |
Я чую шепіт її губ, тонкий запах духів, |
Я чую шурхіт її сукні та звуки кроків. |
Коли вона спить, я чую те, що їй сниться, |
Я навіть чую, як вона піднімає вії. |
І якщо вона в подушку вночі тихо заплаче, |
Я порахую скільки сліз від мене вона ховає. |
А нині її ні вона кудись пішла |
І нічого не відбувається тиша. |
Самотність лякає і бере мене в полон, |
Я чую тихий скрегіт кровоносних систем. |
Серце б'є по голові, величезним молотом болю |
І роз'їдає очі від виступаючої солі. |
Я вважаю секунди, я вважаю годинник, |
Я чекаю того, хто має принести тиші. |
І он приходить з пакетом у якому ховається зима, |
Вода, ложка, вата і тиша. |
Тиша, тсс, тихо, тихо. |
тихо, тиша. |
Тиша, тсс, тихо, тихо. |
тихо, тиша. |
Тиша, тсс, тихо, тихо. |
тихо, тиша. |
Не чую те, що хочу, а чую те, що доведеться. |
Час мій тільки стогонами ллється |
І з кожної години ці стогони стають тихішими, |
А іноді буває так, що я зовсім їх не чую. |
І я не чую кроків, чогось страшного поруч, |
Але дуже скоро з цим зустрінуся я блукаючим поглядом. |
І закінчиться час, а разом з ним порожнеча, |
Залишається лише одна тиша. |
Тиша, тсс, тихо, тихо. |
тихо, тиша. |
Тиша, тсс, тихо, тихо. |
тихо, тиша. |
Тиша, тсс, тихо, тихо. |
тихо, тиша. |