Переклад тексту пісні Искра - Дельфин

Искра (оригінал)

Ночь — лошадь в звёздах,
Склонилась над огня колодцем,
Пьёт раскалённый пожара воздух.
Облаком рваным грива дымная вьётся.
На испорченных зеркалах моих глаз
Танцует пламени беспощадность
Джаз.
Импровизаций нескладность.
Стою на вершине холма,
Прошлое корчится у моих ног,
Я есть мгла,
Всему определяющая свой срок.
В вечном сражении с самим собой.
Жгу город мною выстроенной мечты,
Утром буду любоваться золой,
Наслаждаться бескрайностью пустоты.
Теперь я само одиночество
В центре пустыни, не имеющей начала.
Принц вечности — бессмысленное высочество,
Смотрящее в будущее с несуществующего причала.
И появятся паруса,
Через время их будет видно зыбко,
Станут казаться слышными голоса,
Будто чья-то сверкнёт улыбка.
Вернутся ласточки и начнут
Строить сверху-вниз нового города этажи,
Заполняя меня растут
Пустот бетонные миражи.
Взгромоздится над миром железо радуги,
Засверкает всеми оттенками серого.
Это я самого себя порадовал,
В красоты вечности уверовал.
Секунд миллионами дожди времени
Наполнят глаз океанов впадины,
Может хоть кто-то поверит мне,
Смотря в зрачки двух солнц украденные.
Может хоть кто-то увидит в них
Последних мгновений хрустальную просьбу,
Прости всех их,
Повиснут слова ледяной гроздью.
Ночь — лошадь в звёздах,
Лунный взгляд в облаках прячет,
Всегда уже слишком поздно
Сделать всё, что хотел иначе.
Можно лишь только начать сначала,
Сжигая всё на своём пути,
То, чего не хватило в золе найти.

Искра (переклад)

Ніч - кінь у зірках,
Схилилася над вогню колодязем,
П'є розжарене пожежі повітря.
Хмарою рваною димна грива в'ється.
На зіпсованих дзеркалах моїх очей
Танцює полум'я нещадність
Джаз.
Імпровізацій нескладність.
Стою на вершині пагорба,
Минуле корчиться біля моїх ніг,
Я є імла,
Усьому, що визначає свій термін.
У вічній битві з самим собою.
Палю місто мною збудованої мрії,
Вранці милуватимусь золою,
Насолоджуватися безмежністю порожнечі.
Тепер я сама самота
У центрі пустелі, що не має початку.
Принц вічності — безглузда високість,
Те, що дивиться в майбутнє з неіснуючого причалу.
І з'являться вітрила,
Через час їх буде видно хитко,
Почнуть здаватися чутними голоси,
Наче чиясь блисне посмішка.
Повернуться ластівки і почнуть
Будувати зверху-вниз нового міста поверхи,
Заповнюючи мене зростають
Порожнеча бетонні міражі.
Видереться над світом залізо веселки,
Засяє всіма відтінками сірого.
Це я самого себе порадував,
У краси вічності увірував.
Секунд мільйонами дощу часу
Наповнять око океанів западини,
Може хоч хтось повірить мені,
Дивлячись у зіниці двох сонців вкрадені.
Може хоч хтось побачить у них
Останніх миттєвостей кришталеве прохання,
Вибач всіх їх,
Повиснуть слова крижаною гроном.
Ніч - кінь у зірках,
Місячний погляд у хмарах ховає,
Завжди вже надто пізно
Зробити все, що хотів інакше.
Можна тільки почати спочатку,
Спалюючи все на своєму шляху,
Те, чого не вистачило в золе знайти.