Інформація про пісню На цій сторінці ви можете ознайомитися з текстом пісні Девять, виконавця - Дельфин. Пісня з альбому 04-15, у жанрі Местная инди-музыка
Лейбл звукозапису: М2
Мова пісні: Російська мова
Девять(оригінал) |
По шелковым путям твоих волос, |
Бредут мои израненные пальцы. |
Ища исток, распущенности кос, |
Дрожат в ознобе нежности скитальцы. |
Мой взгляд усталой птицей в бездне глаз твоих, |
Парит над северным бессмертием моря. |
Как будто в первый и последний раз, |
Теперь уже ни с чем не споря. |
Твое второе сердце пробует стучать, |
Густую кровь в себя вбирая жадно-шумно. |
Я слушаю его мне хочется узнать, |
Какое имя станет тишиной на камне лунном. |
И в чьей груди будет греметь, |
То сердце молотом об мира наковальни. |
Чьим выдохом пронзительная медь, |
Вдруг закричит объятая печалью. |
Сквозь неба синие в шелках, |
Взметнулась белой искрой птица, |
Чтобы узнать, как глубока небесная река |
И в солнце утопиться. |
В тишине тебя Вселенных океан, |
Слепого будущего сжиженное время. |
Звезды сознания вспыхнувший обман, |
Счастья неведения, скорая потеря. |
Вся прелесть в том, что мы обречены |
И каждый миг для нас всегда последний, |
Как удивительно, когда проснувшись ты, |
Меня толкаешь в день бездонно летний. |
(переклад) |
Шовковими шляхами твого волосся, |
Бредуть мої поранені пальці. |
Шукаючи витік, розбещеності кіс, |
Тремтять у ознобі ніжності мандрівники. |
Мій погляд втомленим птахом у безодні очей твоїх, |
Парит над північним безсмертям моря. |
Начебто в перший і останній раз, |
Тепер уже ні з чим не сперечаючись. |
Твоє друге серце намагається стукати, |
Густу кров у себе вбираючи жадібно-шумно. |
Я слухаю його мені хочеться дізнатися, |
Яке ім'я стане тишею на камінні місячному. |
І в чиї груди гримітиме, |
То серце молотом про світ ковадла. |
Чиїм видихом пронизлива мідь, |
Раптом закричить охоплена сумом. |
Крізь неба сині в шовках, |
Здійнявся білою іскрою птах, |
Щоб дізнатися, наскільки глибока небесна річка |
І в сонці втопитися. |
У тиші тебе Всесвіту океан, |
Сліпого майбутнього скраплений час. |
Зірки свідомості обман, що спалахнув, |
Щастя незнання, швидка втрата. |
Вся краса в тому, що ми приречені |
І кожну мить для нас завжди остання, |
Як дивно, коли прокинувшись ти, |
Мене штовхаєш у день бездонно літній. |