Переклад тексту пісні L'Espérance En L'Homme - Claude Nougaro

L'Espérance En L'Homme (оригінал)

Au cours d’un vie qui fut mouvementée
Dans un siècle où l’horreur battit ses records
Parmi les êtres qu’on a pu rencontrer
Sur le seuil d’un grand rêve ou dans des corridors
Au cours d’une vie de vertes et de pas mûres
À se dire quelquefois que le monde est foutu
Que l’Homme est fou, qu’il va droit dans le mur
Il arrive que cette vie si cruelle et tordue
S’ouvre sur un jardin d’odeurs comme en avaient les fleurs
Que l’on avait cru disparues
S’ouvre, mystère et boule de gomme, quand l’espérance en l’Homme
Chantait encore dans les chambres et les rues
Au cours d’un vie qui fut mouvementée
Il arrive qu’un jardin ou qu’un simple visage humain
Une main ouvre un nouveau chemin
Au cours d’une vie qui fut mouvementée
Traversée de voyages au bout de la nuit
À se dire: suffit, mais tout de même hanté
Par la mort qui fait le mort et par le temps qui fuit
S’ouvre tout un jardin d’odeurs comme en avaient les fleurs
Que l’on avait cru disparues
S’ouvre, mystère et boule de gomme, quand l’espérance en l’Homme
Chantait encore dans les chambres et les rues
Au cours d’une vie qui fût mouvementée
Il suffit d’une voix, d’un certain regard pour qu’on voie
Un espoir toujours recommencé
Que l’on croie en l’amour, planté sans cesse et replanté
Dans le cours d’une vie mouvementée
Tout se pardonne, tout se gomme
Et l’on voit soudain reverdir, refleurir notre espérance en l’homme
Il arrive qu’un jardin ou qu’un simple visage humain
Une main ouvre un nouveau chemin
Tout se gomme, se pardonne
Et l’on voit soudain reverdir, refleurir
Notre espérance en l’homme

L'Espérance En L'Homme (переклад)

Через життя, яке було насичене подіями
У столітті, коли жах побив свої рекорди
Серед істот, яких ми змогли зустріти
На порозі великого сну чи в коридорах
Через життя зелене й незріле
Іноді думати, що світ зіпсований
Що чоловік божевільний, що він прямо в стіну йде
Інколи це життя таке жорстоке і закручене
Відкривається до саду ароматів, як у квітів
Те, що ми думали, зникло
Розкривається, таємниця і гумовий клубок, коли надія в Людині
Ще співав у кімнатах і на вулицях
Через життя, яке було насичене подіями
Іноді сад або просто людське обличчя
Рука відкриває новий шлях
Через життя, яке було насичене подіями
Перехресні подорожі в кінці ночі
Сказати: досить, але все одно переслідує
Смертю, яка видає себе мертвою, і часом, що тікає
Відкриває цілий сад ароматів, як у квітів
Те, що ми думали, зникло
Розкривається, таємниця і гумовий клубок, коли надія в Людині
Ще співав у кімнатах і на вулицях
Через життя, яке було насичене подіями
Потрібен лише голос, певний погляд, щоб побачити
Надія, яка завжди оновлюється
Давайте вірити в кохання, постійно садимо і пересаджуємо
У ході насиченого подіями життя
Все прощається, все стерто
І ми раптом бачимо, як наша надія на людину знову зростає, знову розквітає
Іноді сад або просто людське обличчя
Рука відкриває новий шлях
Все стерто, прощено
І ми раптом знову бачимо зелень, знову цвіте
Наша надія на людину