Переклад тексту пісні The Way It Used To Be - City and Colour

The Way It Used To Be (оригінал)

This is the story of a man
Who took for granted everything he had
And how he let it all just slip away
Never to return again
Now twenty years have come and gone
And still he wonders what he did so wrong
And how that he can win back her heart
And finally step outside of the dark
He buys fresh roses everyday
Her favourite flower so she used to say
And now the memories all that he has left
And I’m afraid he’ll drink himself to death
This is the story of a man
Who took for granted everything he had
And how he let it all just slip away
Never to return again
It’s clear she’s moved on long ago
But he still clings on to a distant hope
That she’ll come back and make a happy home
For now it’s him and the bottle all alone
Sometimes you’ll see him in the yard
A wounded man with a desperate heart
He keeps the hedges trimmed nice and neat
To keep them the way that the used to be
This is the story of a man
Who took for granted everything he had
And how he let it all just slip away
Never to return again
A single dress hangs on its own
The scent of perfume all he has to hold
A wasted life waiting on a dream
Hoping for things the way they used to be
This is the story of a man (this is the story of a man)
Who took for granted everything he had (everything he had)
And how he let it all just slip away (he let it slip away)
Never to return again (to return again)

The Way It Used To Be (переклад)

Це історія людини
Який сприймав як належне все, що мав
І як він дозволив усьому просто вислизнути
Ніколи не повертатися знову
Тепер двадцять років минуло
І все ще дивується, що він зробив так не так
І як він може повернути її серце
І нарешті вийдіть за межі темряви
Він щодня купує свіжі троянди
Її улюблена квітка, як – вона говорила
А тепер спогади все, що у нього залишилося
І я боюся, що він нап’ється до смерті
Це історія людини
Який сприймав як належне все, що мав
І як він дозволив усьому просто вислизнути
Ніколи не повертатися знову
Зрозуміло, що вона давно переїхала
Але він все ще чіпляється за далеку надію
Що вона повернеться і почне щасливий дім
Поки що це він і пляшка одні
Іноді ви побачите його у дворі
Поранений чоловік із відчайдушним серцем
Він підтримує огорожу гарно й акуратно
Щоб вони залишалися такими, якими були раніше
Це історія людини
Який сприймав як належне все, що мав
І як він дозволив усьому просто вислизнути
Ніколи не повертатися знову
Одна сукня висить сама
Запах парфумів усе, що він мусить тримати
Даремно втрачене життя в очікуванні мрії
Сподіваємося, що все буде таким, яким вони були раніше
Це історія людини (це історія людини)
Хто прийняв як належне все, що у нього (все, що у нього було)
І як він дозволив усьому просто вислизнути (він дозволив це вислизнути)
Ніколи не повертатися (щоб вертатися знову)