| Зайвий раз перехрещуся, не завадить
|
| Зайвий раз зайду до батьків своїх,
|
| А улюблений зайвий раз скажу
|
| «Дякуємо за тепло, що даруєш ти мені від душі!»
|
| Нічого так просто в житті не буває
|
| Не приходить щастя без втрат
|
| Тільки роки, роки сили забирають
|
| І не кожну тепер відчинимо двері
|
| Так тільки у близьких, у найближчих нам
|
| Все в життя по-доброму, у життя по-доброму йшло
|
| Так тільки б близьких, найближчих нам близьких
|
| Зло обійшло — їхній будинок і поріг
|
| Зайвий раз я сина з донькою обіймаю
|
| Зайвий раз скажу їм добрі слова
|
| Нехай цвітуть сади, що в житті ми садили
|
| І нехай дарують радість для інших
|
| Не забудуть ті, кого любили
|
| І кому ми присвятили життя,
|
| А коли настане коротка мить прощання
|
| Помолячись, відпустять наші душі вгору
|
| Так тільки у близьких, у найближчих нам
|
| Все в життя по-доброму, у життя по-доброму йшло
|
| Так тільки б близьких, найближчих нам близьких
|
| Зло обійшло — їхній будинок і поріг
|
| Так тільки у близьких, у найближчих нам
|
| Все в життя по-доброму, у життя по-доброму йшло
|
| Так тільки б близьких, найближчих нам близьких
|
| Зло обійшло — їхній будинок і поріг |