| Десять до закриття, і завжди грудень
|
| Кішка затягує час, який забув згадати
|
| Я ніколи не забуду цей пошарпаний номер, ти сказав
|
| У вас немає нічого міцнішого?
|
| Дивись у свою порожнечу, де час зупинився, і я знаю
|
| Для вас немає сучасного чоловіка
|
| Зачарований порожнистими очима, не здоровий, я знаю
|
| Оплески давно минули, але я тримаюся за кожне слово
|
| На темній сцені, де сценарій зупиняється
|
| І трагедія починає показуватися
|
| Закоханість висока
|
| У точних очах горить вогонь
|
| Як щось колись прекрасне, вивчене й об’єктивізоване
|
| Щось старе й виплюнуте, ви входите. О, де ви були?
|
| А ким ти був?
|
| Що це за обіцянка, яка так і не збулася?
|
| Частини в забутих кадрах, монологи ще запам’ятовуються
|
| Заклинання, щоб повернути час назад
|
| Я переглянув вас, я переглянув їх усі
|
| Те саме обличчя, ті самі очі, що й у цій репризі
|
| Вони можуть бути велетнями, а можуть бути богами
|
| Або просто випадок ушкодження 30-річного п’яного
|
| Тому перевірте ворота
|
| Для вас немає сучасного чоловіка
|
| Зачарований порожнистими очима, не здоровий, я знаю
|
| Оплески давно минули, але я тримаюся за кожне слово
|
| На канаті, де зупиняється сценарій
|
| І починає проявлятися відчай |