Інформація про пісню На цій сторінці ви можете ознайомитися з текстом пісні Adèle, виконавця - Bourvil.
Дата випуску: 20.02.2016
Мова пісні: Французька
Adèle(оригінал) |
8 ans et demi, un vrai p’tit titi |
De la butte, avec son p’tit nez en l’air |
Ses deux grands yeux plus clairs que la mer |
8 ans et demi, un vrai p’tit titi |
De la butte, avec son p’tit nez en l’air |
Ses deux grands yeux plus clairs que la mer |
Elle faisait rien du soir au matin |
Qu’des culbutes dévalant du haut en bas |
Avec le petit gars du tabac |
Aussi pendant des jours entiers |
On entendait dans le quartier: |
«Adèle ! |
ta maman t’appelle ! |
Veux-tu rentrer, viens vite à la maison |
Adèle ! |
ta maman t’appelle |
Tu n’auras donc jamais l’age de raison ! |
Si tu n’as que l’envie d’aller t’amuser avec les garçons |
Tu verras dans la vie, que d’courir ainsi, c’est pas des façons ! |
Adèle ta maman t’appelle ! |
Veux tu rentrer, viens vite à la maison |
Adèle ! |
Dix ans plus tard |
Depuis «Rochechoir» jusqu'à «Blanche» |
Tous les soirs on peut les voir |
S’enlacer plein d’espoir, dans le noir |
Ses deux grands yeux sont restés |
Plus bleus gris pervenche |
Et si son petit cœur bat |
C’est toujours pour le gars du tabac |
Mais quand il veut la bécoter |
On entend dire de tout coté: |
Mais au tabac c’est le branle-bas |
Des dimanches, et dans le p’tite salle du fond |
Un air d’accordéon tourne en rond |
Adèle est là souriante dans sa robe blanche |
Et près d’elle son mari |
Qui paraît très épris, lui sourit |
Ils vont partir à pas de loup |
Mais toute la noce cri tout à coup |
«Adèle ! |
ta maman t’appelle ! |
Veux-tu rentrer, viens vite à la maison |
Adèle ! |
ta maman t’appelle |
Tu n’auras donc jamais l’age de raison ! |
«Mes l’entraînant déjà, son mari tout bas lui dit tendrement |
«ne les écoute pas ce soir, il y a un p’tit changement |
Adèle, ma petite Adèle |
C’est à ton tour d’appeler ta maman, Adèle» |
(переклад) |
8 з половиною років, справжня маленька титі |
З кургану, з носом у повітрі |
Його два великі очі ясніше за море |
8 з половиною років, справжня маленька титі |
З кургану, з носом у повітрі |
Його два великі очі ясніше за море |
Вона нічого не робила з вечора до ранку |
Лише сальто, що перекидається зверху вниз |
З маленьким тютюновим хлопцем |
Також на цілі дні |
Ми почули по сусідству: |
«Адель! |
твоя мама дзвонить тобі! |
Хочеш додому, повертайся швидше додому |
Адель! |
тобі дзвонить твоя мама |
Тож ти ніколи не будеш у віці розуму! |
Якщо ти просто хочеш повеселитися з хлопцями |
Ви побачите в житті, що так бігати не можна! |
Адель, тобі дзвонить твоя мама! |
Хочеш додому, повертайся швидше додому |
Адель! |
Через десять років |
Від «Рошура» до «Бланш» |
Щовечора ми можемо їх бачити |
Обіймаючи один одного з надією, у темряві |
Його два великі очі залишилися |
Ще синій сірий барвінок |
А якщо б’ється її маленьке серце |
Це завжди для тютюнового хлопця |
Але коли він хоче її поцілувати |
З усіх боків чуємо: |
Але в тютюні – це суєта |
По неділях і в маленькій задній кімнаті |
Крутиться мелодія акордеона |
Адель там посміхається у своїй білій сукні |
А поруч із нею її чоловік |
Хто здається дуже закоханим, усміхається їй |
Вони відповзають |
Але все весілля раптом плаче |
«Адель! |
твоя мама дзвонить тобі! |
Хочеш додому, повертайся швидше додому |
Адель! |
тобі дзвонить твоя мама |
Тож ти ніколи не будеш у віці розуму! |
«Я її вже навчаю, ніжно прошепотів їй чоловік |
«Не слухайте їх сьогодні ввечері, є невеликі зміни |
Адель, моя маленька Адель |
Ваша черга подзвонити мамі, Адель». |